Велика національна святиня: які легенди зберігає острів Хортиця

Історія острова Хортиця

Історія острова Хортиця налічує багато століть і тісно пов'язана з розвитком українського козацтва.

Перші згадки про Хортицю відносяться до часів Київської Русі, коли острів використовувався як укріплений пункт. У XIV столітті Хортиця стала оплотом запорозьких козаків, які організували тут першу Січ - військове й адміністративне утворення.

Протягом наступних століть острів відігравав важливу роль у захисті південних рубежів України від татаро-монгольських нападів. У XVIII столітті, після ліквідації Січі, острів втратив своє стратегічне значення і був частково заселений селянами.

У середині минулого століття Хортиця стала природним заповідником, а в 1965 році отримала статус національного історико-культурного заповідника. Тут водяться благородні олені, косулі та дикі кабани.

Пейзаж Хортиці (фото: Вікіпедія)

Скіфські кургани та "Скіфський стан"

На початку ХХ століття на Хортиці налічувалося 129 скіфських курганів, з яких зараз збереглося лише 28. Меморіально-туристичний комплекс "Скіфський стан" представляє реконструйовані та збережені давні поховальні насипи.

Ця територія є найвищим місцем на Хортиці, а раніше на курганах ставили монументальні кам'яні скульптури - "баби". Проте "баба" у перекладі з тюркської означає "дід, старший воїн", а не жінку, як часто вважають. Кургани використовувалися для орієнтації, адже "баби" завжди дивилися на схід.

Лапідарій у "Скіфському стані" (фото: Вікіпедія)

Дніпровські пороги та історія козацтва

Дніпровські пороги мають значення для історії острова. Найбільшим і найстрашнішим серед усіх дніпровських порогів був Ненаситець, або Ревучий поріг.

Багато людей загинуло і кораблів затонуло, намагаючись його переплисти. Під час проходження порогів лоцмани одягали чисті сорочки і читали "Отче наш", оскільки мали бути готові до смерті.

Саме пороги стали причиною значної кількості курганів, городищ і святилищ на острові, адже подорожній шлях "із варяг у греки" проходив саме через ці місця.

У 1932 році було збудовано ДніпроГЕС, що підняло рівень води на 40 метрів, через що більшість порогів опинилися під водою. Це дозволило зробити Дніпро повноцінною судноплавною рікою, і міста Київ, Дніпро та Запоріжжя змогли приймати кораблі з моря.

Дніпро біля Хортиці (фото: Вікіпедія)

Січові Ворота та козацькі випробування

На півночі Хортиці височіє гранітна скеля, яка обривається глибоким урвищем, названим Січовими Воротами. Саме тут Дніпро ділиться на два рукави - вузький скелястий Старий Дніпро та широкий просторий Новий Дніпро.

Назва цього урвища пов'язана з випробуваннями, які проходили ті, хто хотів стати козаком. Кандидати мали пройти по дубовій колоді через урвище з зав'язаними очима, демонструючи свою відвагу. Козаками ставали лише ті, хто міг подолати цей страх і довести свою рішучість.

Січові Ворота (фото: Вікіпедія)

Природний та історико-культурний заповідник

Хортиця першою в Україні отримала статус національного заповідника. Завдяки особливому розташуванню на острові сформувався унікальний природно-ландшафтний комплекс.

Тут заборонено розводити вогонь, ловити рибу, полювати та зривати рослини, щоб зберегти мікросвіт острова. На Хортиці мешкають кабани, косулі, фазани, олені, і колись тут також були лосі, проте браконьєри їх винищили.

Скали є частиною ландшафту Хортиці, розташовані переважно на півночі та північному заході острова. Їх висота сягає 40-50 метрів. Між Хортицею та ДніпроГЕС знаходяться скали Три Стовпи, які мають свою історію.

На них розташована “Козацька миска” - казаноподібне заглиблення у скелі, що утворилося завдяки потужній силі води.

Священний Хортицький дуб (фото: Вікіпедія)

Острів на Дніпрі та його роль у відродженні історії

Сьогодні Хортиця є важливим туристичним і культурним центром України, який щорічно приваблює тисячі відвідувачів.

За останні 15 років на острові з'явився історико-культурний центр, Музей судноплавства, інтерактивний театр, а також було знайдено багато археологічних знахідок, таких як тисячолітній меч.

“Козацька миска” (фото: Вікіпедія)