Деякі види бактерій, які живуть у шлунково-кишковому тракті та виділяють метаболіти, можуть посилювати потяг до фізичних вправ.
Такий висновок зробили медики з Університету Пенсільванії. Результати дослідження опублікували у журналі Nature.
Вчені проаналізували генетичні та фізіологічні фактори, які відрізняють мишей із високим потягом до фізичної активності. Ключовим фактором виявилася присутність метаболітів, які виробляють деякі види бактерій кишкової мікрофлори.
Ці симбіотичні мікроби, які живуть у кишечнику, мають глибокий та різноманітний вплив на весь організм людини. Наприклад, вони визначають тяжкість перебігу COVID-19 та ефективність вакцин, можуть брати участь у розвитку хвороби Альцгеймера та змінювати настрій людини.
Під час дослідження вчені секвенували геном, визначили набір метаболітів у крові, видовий склад кишкової мікрофлори тощо. Далі вони виділили групу тварин, які демонстрували підвищений інтерес до фізичної активності та довше за інших бігали в колесі. За допомогою штучного інтелекту медики виділили фактори, які відповідають за відмінність.
Виявилося, що генетика впливає на потяг до фізичних вправ порівняно мало, тоді як склад мікрофлори має досить великий ефект.
Це підтвердили й додаткові досліди: якщо "спортивним" тваринам згодовували антибіотики широкого спектра дії, вони починали проводити в біговому колесі приблизно вдвічі менше.
Було виділено дві бактерії – Eubacterium rectale та Coprococcus eutactus. Ці мікроби мешкають у кишечнику та виділяють аміди жирних кислот. Ці аміди стимулюють канабіноїдні рецептори СВ1, які працюють у клітинах периферичної нервової системи. В результаті підвищується рівень дофаміну в смугастому тілі головного мозку, при фізичних навантаженнях це особливо помітно.
Дофамін не даремно називають "гормоном задоволення", а смугасте тіло - частиною внутрішньої системи винагороди мозку. Така стимуляція веде до позитивних переживань під час фізичної активності та розвиває потяг до вправ.
Деякі дані, отримані в експериментах з гризунами, показують, що у них ясніше проявляється "ейфорія бігуна", пов'язана з меншою чутливістю до втоми та болю.
Один з авторів дослідження, доктор Ніколас Бейтлі, вважає, що дослідження може відкрити зовсім новий напрямок у спортивній фізіології.
Поки дослідження було проведено лише на мишах і вченим ще належить з'ясувати про такий самий взаємозв'язок людської мікрофлори шлунка та задоволення від спорту.
Якщо ці дані підтвердяться, то з'являться нові ефективні дієти та біодобавки, які допоможуть регулювати мікрофлору і зроблять походи в спортзал одним суцільним задоволенням.
До речі, раніше ми писали про те, які неочевидні продукти та речі можуть вбивати печінку.
А ще розповідали про те, що вчені назвали неприємні запахи, що активізують імунітет.