Вчені визначили, коли на супутниках Урана може сформуватися атмосфера
Уран має систему кілець та багато супутників (фото: Getty Images)
Процес формування атмосфери залежить від розмірів небесного тіла, його відстані від Сонця та безлічі інших параметрів. Нещодавно вчені визначили, за яких обставин може сформуватися атмосфера на супутниках Урана.
РБК-Україна (проект Styler) розповідає, що варто знати про планету Уран, її супутники та формування атмосфери на них.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: New Scientist, NASA Science, Wikipedia.
Основне про Уран
Уран - сьома від Сонця планета, що належить до гігантів. Він є третьою за діаметром і четвертою за масою планетою Сонячної системи.
Цікаво, що Уран став першою планетою, відкритою у Новий час і за допомогою телескопа. Про його відкриття 13 березня 1781 року повідомив англійський астроном Вільям Гершель.
Попри те, що інколи Уран помітний на небі неозброєним оком, ранні спостерігачі ніколи не визнавали його за планету через тьмяність та повільний рух орбітою.
Свою назву планета отримала на честь античного божества Урана - уособлення неба та піднебесного простору.
Порівняння розмірів Землі та Урана (фото: Wikipedia)
Скільки у планети супутників
Уран - газовий гігант. Він має систему кілець та магнітосферу.
Основу атмосфери Урана складають водень і гелій. У ній були виявлені також сліди метану (та інших вуглеводнів) й хмари (з льоду, твердого аміаку та водню).
Атмосфера цієї планети - найхолодніша у Сонячній системі (з мінімальною температурою -224 градусів за Цельсієм).
Навколо Урана обертаються 27 супутників (названих на честь персонажів творів Вільяма Шекспіра та Александра Поупа). Умовно їх можна розділити на три групи:
- п'ять великих (Титанія, Оберон, Аріель, Умбріель, Міранда)
- тринадцять внутрішніх (невеликі, темні об'єкти, схожі за характеристиками та походженням на кільця планети)
- дев'ять нерегулярних супутників (мають орбіти на великій відстані від планети)
Найбільші супутники Урана (фото: NASA/JPL-Caltech)
Формування атмосфери на супутниках
У межах зустрічі Американського геофізичного союзу в Каліфорнії фізик Бен Теоліс з Південно-західного науково-дослідного інституту в Техасі та його колеги розповіли про свої лабораторні експерименти щодо впливу сезонних змін і температур на Урані на двоокис вуглецю.
Комп'ютерне моделювання показало, що сонячне випромінювання навесні достатньо сильне для того, щоб лід (якого багато на супутниках Урана) почав випаровуватися.
У результаті цього на супутниках планети формуватиметься короткотривала атмосфера (у мільярди разів тонша за атмосферу Землі).
Орбіти супутників Урана (скріншот: science.nasa.gov)
Варто зазначити, що весна та літо на супутниках Урана починаються приблизно тоді, ж коли й на самій планеті (один сезон триває близько 21 земного року).
Завдяки нахилу планети, кожен її полюс отримує сонячне світло впродовж 42 років. Після цього "приходять" 42 роки темряви.
За словами вчених, коли на Урані (та його супутниках) починатиметься похолодання, атмосфери замерзатимуть і "випадатимуть" на поверхню супутників снігом або схожими на нього опадами.
"На супутниках Урана зони полярної ночі тривають впродовж 42 земних років... Стає настільки холодно, що частинки атмосфери буквально примерзають до поверхні", - пояснив Теоліс.
За його словами, у цей період "вся атмосфера "засмоктується" на поверхню і примерзає до полюса, а потім знову піднімається вгору, а наприкінці сезону - знову примерзає до іншого полюса".
