Українські археологи спільно з лінгвістами розшифрували давньоруську грамоту ХІІ століття, написану на пластині зі свинцю. Таку знахідку вперше виявили на території сучасної України. Її розкопали на Хмельниччині у 2021 році.
Про це повідомив український археолог Тимур Бобровський на своїй сторінці Facebook.
Архітектурно-археологічна експедиція НАН України у місті Полонне на Хмельниччині знайшла грамоту восени 2021 року, коли розкопувала поховання післямонгольської доби.
Невеликий шматочок свинцю був згорнутий у п’ять обертів. На зовнішній поверхні вчені виявили трирядковий напис.
Археологи припускали, що знахідка є свинцевою грамотою - своєрідним листом давньоруського часу. Дотепер, на відміну від сотень берестяних грамот, свинцевих було знайдено лише дві. Обидві у Новгороді.
Свинцева грамота ХІІ століття (фото: facebook.com/tymur.bobrovskyy)
Після консультацій з лінгвістами Тимур Бобровський розшифрував текст грамоти. За словами дослідника більшість літер читається впевнено.
Розшифрований текст:
"Грамота від Хитра та й до Міча, і до Гирла: вдвох зібравши до купи худобу, але без Міча веди до Києва. Грамота до Міча: а мати-но хворіє (а Дорож-но писав, але тобі не віддав), тож йди додому".
Археолог припустив, що грамота - це лист давньоруського господаря на ім’я Хитр до своїх робітників або молодших родичів Міча та Гирла.
У посланні господар Хитр дає розпорядження Гирлу зібрати худобу і відігнати її до Києва. А у зверненні до Міча він розповідає про хворобу матері Міча та неотриманий лист від Дорожа і наказ повертатися додому.
Текст і розшифровка свинцевої грамоти (фото: facebook.com/tymur.bobrovskyy)
"На цьому можна було б ставити крапку, але лишається низка питань, що потребують відповіді: Хто був автором тексту? Яке походження мають імена Хитра, Гирла, Міча та Дорожа? Звідки й куди мало надійти повідомлення? Коли саме сталися події, позначені в грамоті?...", - пише Бобровський.
Варто зазначити, що поселення Полонне, де знайшли цю грамоту, вперше згадується в літописі 1169 року. Воно було типовим давньоруським містом. До нього прилягало поселення міських ремісників, промисловиків та купців.
Нещодавно ми розповідали про те, що біля стін Софійського собору знайшли залишки загадкової будівлі.
Раніше ми писали про те, що українські військові під час копання бліндажа знайшли кераміку епохи пізньої бронзи.