Вчені провели цикл експериментів на мишах і виявили генетичні зміни, які пролили світло на питання, чому людиноподібні мавпи втратили хвости.
Про це пише РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на публікацію Nature.
Команда вчених виявила спільну для людей та мавп генетичну зміну, яка стала причиною того, що предки людей втратили хвости близько 25 мільйонів років тому.
Хоч більшість мавп мають хвости, людиноподібні мавпи та їхні близькі вимерлі родичі не мають цього придатка. У них наявний куприк (куприкова кістка), що є залишком хребців, які формують хвіст в інших тварин.
Генетик Бо Ся з Гарвардського університету в Кембриджі разом з колегами проаналізував 140 генів, які впливають на розвиток хвоста. Вчені виявили, що ці гени протягом еволюції зазнали тисяч змін.
У своєму дослідженні команда вчених взяла до уваги й висновки української науковиці Надії Добровольської-Завадської, яка у 1927 році описала різновид короткохвостої лабораторної миші. Вчена припустила, що миша мала мутований ген під назвою Т - людський еквівалент якого нині відомий як TBXT.
Миші з такими мутованими генами мали короткі хвости або не мали їх взагалі.
У 2021 році Бо Ся виявив, що форма білка гена TBXT в організмі мавп скоротилася. Це сталося під впливом хімічних змін в організмі. Також науковці помітили, що миші, яким додали ген TBXT, отримали багато вад, пов'язаних із хвостами.
За припущенням команди вчених, людиноподібні мавпи могли втратити хвости, бо це сприяло пересуванню на двох ногах. Ще одна ймовірна причина - вони менше часу проводили на деревах, ніж їхні предки.
Разом із цим, антрополог Габріель Руссо з університету Стонібрука в Нью-Йорку наголошує, що мавпи - не єдині примати без хвостів. Їх також не мають лорі, мандрили та деякі макаки. Це наштовхує вчених на думку, що втрата хвоста еволюціонувала кілька разів.
Раніше ми писали про те, що вчені виявили, що деякі люди бачать світ швидше за інших.
Читайте також про те, як музика впливає на фізичний стан людини.