Вчені дослідили мікроби на фресках Софії Київської. Навіщо це зробили?

Навіщо вчені досліджували мікроби на фресках

В НАНУ зазначають, що останніми роками на унікальних стародавніх фресках Софійського собору в Києві - національної пам’ятки архітектури XI ст. - з’явилися плямисті ураження.

Науковці дослідили природу мікробів, які пошкоджують фрески тисячолітньої святині. На основі отриманих результатів вчені планують розробити ефективні способи боротьби з мікробними пошкодженнями унікальних стародавніх розписів Софійського собору. А також створити нову методику консервації національної пам’ятки.

Що виявили дослідники

У своїх дослідженнях вчені використали найсучасніші наукові методики, аби зрозуміти природу руйнувань фресок.

"Дослідники виявили, що домінантними колонізаторами фресок є плісняві гриби. Вони існують винятково за зниженої вологості повітря. Учені встановили, що, утворюючи органічні кислоти, ці гриби здатні руйнувати мінеральну основу фресок. Вони розчиняють її основний мінерал - кальцит - та інші її складники й одночасно переосаджують вивільнені метали, формуючи вторинні біомінерали грибного походження", - пояснюють науковці.

Наприклад, у плямах знайшли численні кристали вторинного біомінералу - малату кальцію. Це доволі рідкісне явище, яке може слугувати специфічним мінеральним маркером активності пліснявих грибів у місцях пошкоджень.

Також науковці зазначають, що дослідницькі роботи у храмі тривають. Їх проводять науковці Національної академії наук України спільно з Інститутом мікробіології і вірусології ім. Заболотного НАНУ та іноземними партнерами, передусім із Лондонського природничого музею (Велика Британія).