Випадки зі смертями дітей після анестезії в Україні збільшились і для кожної окремої родини – це окрема трагедія, яку пережити батькам практично неможливо. І найстрашніше горе, коли дитина була єдиною, а її життя забрали непрофесіоналізм, недбалість та помилки лікарів.
Про одну таку історію для РБК-Україна (проєкт Styler) розповіла мама загиблого 16-річного хлопчика Ольга Васильченко з Харкова.
Її син Владислав - єдина дитина у сім'ї. Він народився з деякими проблемами зі здоров'ям, і лікарі після народження змушені були зробити внутрішньочерепне шунтування. Проте Владик ріс без відхилень, розвивався за віком, щорічно йому робили контроль обстежень і дали інвалідність.
При цьому він ріс допитливою дитиною, навчався у 11 класі 13 гімназії міста Харкова, займався з репетиторами, готувався складати НМТ. Він мав багато друзів, добре вчився, був дуже справедливим і мріяв стати адвокатом.
Єдине, що йому було недоступне через здоров'я - це професійний спорт. Але він підтримував себе у формі, грав із друзями у настільний теніс та більярд, любив кататися на велосипеді.
На початку війни Ольга ухвалила рішення вивезти сина з Харкова, і вони вирушили до Полтави, коли почалися сильні обстріли. За кордон вирішили не їхати й коли у рідному місті стали спокійнішими, знову повернулися додому, до Харкова.
Фото: Владислав Васильченко
1 грудня 2023 року Владислав із мамою потрапив до міської клінічної лікарні швидкої невідкладної допомоги імені професора Мещанінова, у відділення дитячої нейрохірургії. УЗД показало, що у дитини лікворна кіста. Ще він скаржився на сильний біль у животі. Але лікар-нейрохірург сказав, що нічого страшного - просто кінець трубки, який заведено в черевну порожнину, тисне. Потім Владислава просто відпустили додому.
10 грудня Ольга сама привезла сина до Обласної дитячої клінічної лікарні, оскільки йому стало зовсім погано. Там йому зробили термінову порожнинну операцію через ту саму лікворну кісту. Недогляд врачей спровокував сильний перитоніт та кишкову непрохідність.
Майже тиждень лікарі боролися за життя Владислава у реанімації та намагалися запустити роботу кишечника. Тільки 18 грудня він почав одужувати та навіть почав їсти. Трубка через сильний перитоніт була просто виведена назовні. Лікарі чекали, коли аналізи хлопчика покращаться і її можна буде ввести до сечового міхура.
25 грудня Владислава перевели у відділення дитячої нейрохірургії до лікарні швидкої невідкладної допомоги імені професора Мещанінова. Лікар-нейрохірург сказав, що операцію можна буде провести не раніше ніж 1 січня. Потрібно дочекатися, щоб усі аналізи були в нормі.
27 грудня до палати зайшла медсестра та сказала Ользі, щоб вона сина не годувала, бо операцію проведуть сьогодні. На всі свої запитання відповіді від медиків вона не отримала.
Як стверджує Ольга, перед операцією сина ніхто попередньо не оглядав, кардіограму не робили та належним чином до операції не готували. О 14:00 операцію розпочали.
Через півтори години вийшли лікарі та сказали, що все пройшло добре і незабаром дитину можна буде забрати до палати. Але чомусь каталку із Владиславом вивіз не анестезіолог, а санітарка. Медпрацівниця сказала, що анестезіолог уже пішла на іншу операцію. А те, що побачила Ольга - шокувало її.
"Анестезіолог пішла, хоча зазвичай вони переводять у палату і говорять батькам, що і як. Тобто ніхто не бачив, що з ним відбувається. Коли санітарка вивезла каталку, я побачила, що син набряковий якийсь, губи у нього сині. Я почала питати, що з ним відбувається, на що санітарка відповіла, що він замерз. Я почала кричати, вимагати анестезіолога і повезла його назад. В нього почалася рвота, і почали відказувати всі органи, він не тримав тиск й увесь пожовтів", - розповіла нам Ольга.
Увечері 28 грудня лікарі чомусь перевели Владислава до іншої лікарні (ОДКБ) – послалися на те, що немає обладнання та спеціалістів. 31 грудня об 11:30 ранку він помер.
Фото Владислава (архів Ольги Васильченко)
Наразі відкрито кримінальну справу за статтею 140 ч.2 (Невиконання або неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків унаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них, якщо це спричинило тяжкі наслідки для неповнолітнього). Також надіслано листи до Міністерства охорони здоров'я та Департаменту охорони здоров'я Харкова.
Медики у висновку смерті написали: Поліорганна недостатність. Тобто відмова всіх внутрішніх органів. Слідчі лише на початку березня провели ексгумацію тіла Владислава, щоб встановити реальну причину смерті дитини.
За словами Ольги, проблема може бути в препараті, який використовують анестезіологи - пропофол або його аналоги. Вона поговорила з анестезіологами з інших лікарень, і вони вважають, що справа саме у цьому препараті. Оскільки повна відмова органів у дитини часто трапляється саме після такої анестезії.
На додаток, такий випадок за останні пів року не поодинокий. У серпні 2023 року спалахнув скандал через кілька дивних смертей у лікарнях Дніпра та Харкова. Зокрема, йшлося про лікарню Руднєва у Дніпрі. У 11 пацієнтів значно погіршився стан після проведення операції. 3 особи померли через поліорганну недостатність, 1 з них - 11-річна дитина.
Було заведено справу та проводилося розслідування щодо закупівлі неякісних препаратів у лікарні Руднєва. Також зазначалося, що виною всьому став препарат Пропофол, який за порушення умов зберігання стає смертельно небезпечним.
Пропофол вимагає високого рівня стерильності при зберіганні та використанні. Недотримання цих норм призводить до розвитку різноманітних ускладнень у пацієнта.
Під час операції та до виходу з наркозу стан пацієнта повинен відстежуватися за спеціальними моніторами. Якщо це не робиться, лікарі можуть пропустити критичний стан і не встигнуть вчасно надати допомогу. З усіма негативними наслідками.
Ольга Васильченко боїться, що лікарі, які допустили смерть її сина, залишаться безкарними та зможуть "зам'яти" цю справу.
Раніше ми писали про те, під Рівним немовля померло через місяць після народження, і батьки звинувачують лікарів.