"В окупації я зберігав зерно для України": історія фермера з Мелітопольщини у музеї "Голоси мирних" Фонду Ахметова

Ворожий десант заполонив вулиці вже 25 лютого 2022 року. Окупанти були впевнені: якщо тут асфальт, є нічне освітлення та газ, - це точно не село, це місто! Вони швидко освоїлися на чужій території і почали встановлювати свої порядки.

"Вони вивезли з наших комор та елеваторів зерно й нову техніку. Далі на ці ж гроші "купували" народ. Для них взагалі дуже важливо, щоби ті, хто залишився, співпрацювали із ними. Мені дуже боляче, що багато наших фермерів пішли на це", - зізнається Олександр Петрович.

Сам він не піддавався погрозам і тиску російських військових та служб скільки це було можливим. Саботував роботу свого підприємства, не оформлював російський паспорт, хитрував.

"Якось до мене рано-вранці постукали. На порозі - шестеро, чотири з яких з автоматами. Кажуть: "На вас числится ружье". І що їм відповісти? Чинитимеш опір - потрапиш у підвал. А вони ж до хати рвуться. Я і сказав їм, що у мене щось схоже на ковід. Так вони на порозі й простояли, поки я рушницю забирав", - розповідає пан Олександр.

Він виїхав лише після того, як родина опинилася у безпеці, а отримання ворожого паспорта стало неминучим. Пан Олександр дуже реалістично сприймає дійсність. Але зізнається, що йому дуже хочеться додому. Його історія тут: https://bit.ly/4ftZs0o

Історія Олександра із Ботієвого увійшла до музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова, який збирає історії мирних мешканців України про війну від першої особи. Його архів містить вже понад 110 тисяч історій.

Розкажіть свою на порталі Музею https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.