Унікальні створіння! Як виглядають "плюшеві" корови й для чого їх вивели

Найпопулярніша довгошерста порода

Однією з найпопулярніших довгошерстих порід корів у світі є гайлендська (з англійської - Highland cattle).

Її ще називають шотландською, адже виведена вона була саме в Шотландії - на Північно-Шотландському нагір'ї та Зовнішніх Гебридських островах.

Ці тварини мають довгу хвилясту шерсть різного забарвлення (чорну, плямисту, червону, жовту, булану) й великі роги.

Шерсть таких корів складається з двох шарів - довгого грубого зовнішнього волосся та м'якого внутрішнього підшерстя (виконує теплоізоляційну функцію) і вважається довшою, ніж у будь-яких інших порід.

Розводять їх, в першу чергу, для м'яса.

Ці тварини здатні виживати у найскрутніших умовах (фото: Wikipedia)

"Плюшеві" корови

За словами розвідників, так звана "плюшева" порода корів - єдина, в якої густим волосяним шаром вкрите не тільки тіло, але й ноги. На дотик шерсть м'яка та ніжна (нагадує плюш), дехто навіть порівнює її з шерстю альпак.

Вперше цю породу представили на фермі Метта Лотнера (Matt Lautner) з американського штату Айова.

Над розведенням й поліпшенням цих унікальних корів чоловік працював понад двадцять років і в 2011 році їхні фотографії здобули широку популярність серед користувачів соціальних мереж. У Twitter став навіть популярним хештег #fluffycow.

Вже за кілька років - у 2013 - бичок Лотнера на ім'я Техаський Торнадо посів перше місце на щорічному ярмарку.

З часом фермер, який раніше займався здебільшого "м'ясними" породами, перейшов на вирощування і продаж декоративних пухнастих корів.

Щороку на сайті ферми "презентують" різних корів (скріншот: Matt Lautner Cattle)

Вони можуть мати різний окрас і відтінки (чорні, чорно-білі, червоно-коричневі чи світло-коричневі). У холці досягають 135 см (із вагою тіла 550-800 кг).

Голова у таких корів невелика, на короткій шиї, без рогів. Тіло - широке (прямокутне), з округлими боками. Загривок плавно переходить у пряму спину, задня частина якої дещо піднята. Хвіст у "плюшевих" корів довгий і закінчується волохатим "пензликом".

Вим'я цих корів не призначене для дійки (з його допомогою телички тільки вигодовують власну малечу). На "м'ясо" їх також не купують, оскільки коштують вони недешево і виглядають радше як іграшка.

Водночас офіційно тваринники не визнають "плюшеву" породу, вважаючи її поміссю.

Дехто наголошує навіть на тому, що окрему породу Лотнер не виводив, а краса його корів насправді залежить від спеціального процесу мийки, стрижки й укладки шерсті особин різних порід (абердино-ангуської, герефордської, гайлендської тощо).

Такі корови можуть мати різне забарвлення (фото: Matt Lautner Cattle)

Догляд за декоративними тваринами

За словами фермерів, від самого дитинства "плюшеві" корови мають спеціальний раціон. Правильне харчування робить їхню шерсть більш м'якою та пухнастою.

Крім того, волосяний покрив цих тварин потребує повноцінного "перукарського" догляду.

Для того, щоб шерсть "плюшевих" корів легко розчісувалася, не стирчала клаптями й не "звалювалася", співробітники ферми використовують спеціально підібрані гребінці з насадками та щітки. За потреби їх стрижуть, щоб шерсть не була занадто довгою.

Також на шерсть наносять особливі спреї, бальзами, масла, гелі для укладки та інші засоби (дехто застосовує навіть обгортання з використанням неопренової матерії).

Мити таких корів потрібно ледь не щотижня, а напередодні виставки - щодня. Сушити їхню шерсть після цього потрібно за допомогою спеціального фену (щоб шерсть не втратила форму).

За словами Лотнера, "перед виставкою ці тварини проживають "день у салоні", коли використовуються лаки для волосся, олії, машинки для стрижки, укладання та розпушення волосся".

Водночас влітку ці корови не такі гарні, як взимку, оскільки у теплу пору року вони зазвичай линяють.

Вартість "плюшевого" теляти може починатися в середньому від 5 тис. доларів і перевищувати навіть 20 тис. доларів.

Процес продажу (фото: Matt Lautner Cattle)

@mattlautnercattle

No Guts No Glory x MAB Steer @ Laramie Priest March 3, 2023 Sale

original sound - nostalgia central