В Україні є багато пасивних методів реабілітації та лікування. Майже всі вони мають широкий спектр застосування та описів про їхні дивовижні властивості. Таким популярним методом вважається соляна кімната, яка немає доказових властивостей.
Про це повідомляє РБК-Україна (проект Styler) з посиланням на Telegram Міністерства охорони здоров'я України.
Одним із таких є спелеотерапія - немедикаментозний вид реабілітації та лікування органів дихання. В його основі - використання мікроклімату підземних соляних шахт і карстових печер.
Спелеотерапія, як лікувальний метод, виникла ще під час Другої Світової війни. Жителі Еннепеталя (місто західної частини Німеччини) переховувалася від бомбардувань у печері Клютерхеле. Серед них були й пацієнти з астмою.
Зокрема, спостерігаючи за ними, Доктор Карл Герман Шпаннагель звернув увагу, що після перебування у печері, стан хворих покращився.
"Дієвість" методу нібито досягається бактерицидною та бактеріостатичною дією на мікрофлору дихальних шляхів. Також за легендою сіль покращує дренажну функцію бронхів і полегшує відходження мокротиння.
Втім, науковці до спелеотерапії ставляться більш скептично. Дослідження з Кокрейнівської бібліотеки свідчить - метод не безнадійний. Він має позитивні ефекти, але короткострокові.
Однак, на питання наскільки довго триває позитивна дія методу та чи можна вважати таке лікування економічно ефективним, досі відповіді немає.
Тому спелеотерапія чи галотерапія (соляна кімната) не можуть бути основним методом лікування та реабілітації. Під час відновлення функцій людини слід послуговуватись виключно доказовими підходами.
Також гіперонічні пари самі собою здатні викликати рефлекторну обструкцію через роздратування запалених слизових бронхів.
Замкнутий простір є відмінним розповсюджувачем вірусів та інфікування один одного.
Раніше ми повідомляли про не дієвий спосіб реабілітації - ампліпульс.
Також читайте, що має насторожити під час розмови з сімейним лікарем.