Українські полярники показали "пастки" для повітря: фото загадкових приладів
Полярники встановили "пастки" для повітря (колаж: РБК-Україна)
В районі станції "Академік Вернадський" українські дослідники встановили п'ять "пасток" для повітря. Науковці розповіли, як працюють такі прилади.
Про це повідомляє РБК-Україна (проект Styler) з посиланням на Facebook-сторінку Національного антарктичного центру.
Що відомо про "пастки"
Станції встановили на архіпелазі Аргентинських островів. Ця робота відбулася в межах міжнародного проєкту з дослідження розповсюдження силіконів, в якому бере участь Україна.
Наукова назва таких "пасток" - пасивні сенсори. Вони складаються зі спеціальних матеріалів, які накопичують леткі забруднювальні частки подібно до фільтрів, і не потребують джерела живлення.
Тому після встановлення полярникам треба лише час від часу перевіряти, чи не здуло "пастки" вітром і чи не використовують їх птахи для гніздування.
Яка їх функція
Сенсори мають "зловити" циклічні леткі метилсилоксани, якщо вони містяться в повітрі. Це група силіконових рідин, що часто використовується в косметичних засобах та промислових продуктах (хімічні розчинники, рідини для чищення).
Для встановлення "пасток" потрібно виконати низку умов. Зокрема, певний час дослідник не мав використовувати силіконовмісні засоби гігієни: шампуні, зволожувальні та сонцезахисні креми.
Також під час встановлення фільтр треба було акуратно зачепити гачками колби, не торкаючись його руками. Це було досить непростим завданням в антарктичних умовах з постійним вітром.
Для визначення фонового забруднення фільтри були встановлені на п’яти локаціях:
- два острови північніше "Вернадського" - напрямок, з якого переважно дме вітер, і теоретично станція не впливає на цей район безпосередньо
- дві локації південніше "Вернадського" - напрямок, куди дме вітер, і станція можливо має забруднювальний вплив на ці острови
- безпосередньо на даху станції
На станції "Академік Вернадський" встановили "пастки" для повітря (фото: facebook.com/AntarcticCenter)
Сенсори встановлені щонайменше на три місяці. Після цього їх потрібно буде обережно зняти і передати для подальшого аналізу в лабораторію в Норвегії.
Що покажуть результати
Фахівці кажуть, що отримані результати покажуть, чи переносяться метилсилоксани на великі дистанції. Якщо сполуки будуть знайдені в пасивних сенсорах на перших двох островах північніше станції, це може бути доказом, що вони потрапили туди з "великої землі".
Також досліджуватимуться зразки осадів, водоростей, крилю, ґрунтів з Антарктики.
На станції "Академік Вернадський" встановили "пастки" для повітря (фото: facebook.com/AntarcticCenter)
Раніше ми показували, які тюлені живуть в Антарктиці.
Також читайте, кого українські полярники не можуть брати з собою в Антарктику.
