Українські полярники показали морську фауну з дна Південного океану: захоплюючі фото

Що відібрали вчені

Для проведення робіт використовували спеціальний придонний трал. Дослідження відбувалося в протоці Пенола (район станції "Академік Вернадський") на трьох різних глибинах.

На кожній з них були знайдені різні морські організми:

• на глибині 250 м переважали губки, великі морські зірки і голотурії (їх ще називають морські огірки через схожість форми)
• на глибині 200 м найчастіше траплялися середні за розміром види морських зірок, равлики, великі багатощетинкові черви та офіури (також мають назву змієхвостки через своєрідний спосіб пересування: коли вони повзуть дном, їхні промені звиваються, як змії)
• на глибині 120 м були зібрані різні види голкошкірих та колонії малорухомих видів мохуваток

Зараз зразки зберігаються на судні в спеціальних морозильних камерах. Після доправляння в лабораторії науковці робитимуть виділення та сіквенс (прочитання) генетичного коду відібраних організмів та вивчатимуть, скільки металу є в їхніх мінеральних скелетах.

Чому це важливо

Одним із найсучасніших методів дослідження морських екосистем є аналіз ДНК із довкілля. Цим методом можна в одній пробі води визначити десятки та сотні видів живих організмів за допомогою специфічних молекулярних маркерів.

Це дозволяє заощаджувати час та кошти, а також завдавати значно менше шкоди довкіллю порівняно із традиційними методами досліджень, які передбачають обов'язковий вилов живих істот.

Однак щоб цей метод працював, спершу треба зібрати банк даних маркерних послідовностей ДНК, який у подальших дослідженнях гратиме таку ж роль, як у криміналістів база відбитків пальців.

Зміна клімату призводить до підвищення температури морської води та її окислення (зниження показника pH). У кислішій та теплішій воді змінюється фізіологія тварин, зокрема, вони починають набагато інтенсивніше вбирати в себе метали з води і відкладати їх у кістках, мушлях, панцирях тощо.

Забруднений металами скелет слабшає. Також окислення води негативно впливає на раковини тварин, утворені з вуглекислого кальцію, адже він розчиняється у кислому середовищі.

Завдяки цим дослідженням вчені зможуть оцінити чутливість водних безхребетних до зміни хімічного складу Південного океану та виявити групи, яким в першу чергу загрожують наслідки кліматичних змін в Антарктиці.

Українські полярники відібрали зразки морської фауни з дна Південного океану (фото: facebook.com/AntarcticCenter)