Послідовниця Роксолани, за чийого правління козаки разом із кримськими татарами боролися проти Речі Посполитої та Московії. Стала фавориткою турецького султана та поставила на місце свекруху. Усе це про Хатідже Турхан чи по-нашому Надію.
РБК-Україна (проєкт Styler) розповідає, хто така Хатідже Турхан і чому її так поважали в Османській імперії.
Під час підготовки матеріалу використовувалися джерела: Вікіпедія, матеріал кандидатки мистецтвознавства Олександри Шутко для "Локальної історії".
Надія народилася 1626 року. Де саме - невідомо, адже в ті часи про походження вживали термін "руське". За різними описами, дівчина була досить вродливою.
"Матір султана Мехмеда IV, валіде Хатідже Турхан, була з руського народу - статною жінкою зі світлою шкірою обличчя та веснянками. Вона мала блакитні очі та золотаве волосся", - писав про Надію французький дипломат Франсуа Петі де Лакруа у своїх мемуарах.
Гравюра із зображенням Хатідже Турхан (фото: Вікіпедія)
Існує єдина версія того, як українка опинилася в Османській імперії. Ймовірно, її викрали кримські татари. Там її продали секретарю матері султана Мурада IV валіде Кьосем.
На чужині Надії дали нове ім'я Хатідже, як звали першу дружину пророка Магомета. Згодом до нього додали друге - Турхан, що означає "шанована", "обрана".
У 1640 році Мурада IV на троні замінив його 25-річний брат Ібрагім I. Кьосем подарувала Ібрагіму наложницю Хатідже Турхан, а вже через два роки українка народила йому сина Мехмеда.
Ібрагім I (фото: Олександра Шутко)
Для султанату це було велике свято, яке відзначали три дні та три ночі. Так Хатідже Турхан стала старшою хасекі - фавориткою Ібрагіма I.
Але навіть за таких обставин дівчина не була єдиною в чоловіка. Він мав чимало коханок.
Хатідже спочатку відчувала ревнощі, проте один випадок на завжди змінив її ставлення до Ібрагіма. Одного разу в пориві гніву він кинув маленького сина Мехмеда у фонтан.
На щастя, малюка встиг врятувати євнух. Однак з того часу під оком Мехмеда залишився рубець, отриманий від удару об мармуровий край того фонтана.
Син Хатідже Мехмед (фото: Вікіпедія)
Відтоді Хатідже Турхан завжди хвилювалася за сина в султанському гаремі, адже інші жінки Ібрагіма також народили йому дітей. Усі вони були конкурентами за престол, тож трапитися могло будь-що та будь з ким.
Під час військового перевороту 1648 року султана Ібрагіма I стратили. Тому за правилами успадкування його трон у шість із половиною років посів Мехмед. Хатідже повинна була отримати статус валіде, тобто матір правлячого султана.
Проте Кьосем, матір Ібрагіма, не збиралася відступати від влади. Вона надала собі звання "старшої валіде", якого раніше не існувало, і відсунула в тінь 21-річну українку.
Пісня Кьосем грала недовго. Оскільки боротьба за престол триває завжди, Хатідже гнула свою лінію. Істинна валіде нав’язувала сину Мехмеду IV свою волю та в обхід свекрухи роздавала державні посади прихильним людям.
Так Хатідже Турхан утворила коаліцію, до якої входили великий візир, головний євнух і одна зі служниць Кьосем - Мелекі. Саме вона попередила Надію про план валіде отруїти онука Мехмеда IV і посадити на трон його молодшого брата від іншої наложниці, яка була поступливішою.
Коли ця правда стала явною, "команда" султани не сиділа склавши руки. 2 вересня 1651 року посеред ночі у султанському гаремі Кьосем задушили мотузкою.
Після цього валіде при Мехмедові IV стала його 24-річна мати Хатідже Турхан. Цей період був непростим для неї, адже при владі не було кваліфікованих кадрів.
За п'ять наступних років султана змінила з десяток великих візирів. Імперія потребувала хорошого управлінця, оскільки треба було відновити османський флот і покращити економічну ситуацію.
У 1656 році сталося повстання яничар - піхотинців Османської імперії. Вони вимагали стратити усіх людей при владі. Тоді 14-річний Мехмед IV благав повстанців не вбивати хоча б його матері.
Хатідже Турхан довелося відмовитися від влади на користь великого візира Мехмеда Кьопрюлю. Так завершилася епоха Жіночого султанату, коли гарем визначав політику Османської імперії.
Крім політичної діяльності, Надія багато свого часу присвячувала благодійності. Після смерті Кьосем Хатідже отримала її величезні володіння та щоденні виплати із султанської скарбниці, тому фінанси на добрі справи в неї були.
За часи Хатідже в Стамбулі було зведено дві фортеці над протокою Чанаккале та Нова мечеть у стамбульському районі Еміненю. До слова це будівництво розпочала ще покійна свекруха султани Кьосем.
Окрім величної двомінаретної мечеті, на території була школа Корану, гробниця, покої султана, крите джерело й багата бібліотека. Хатідже Турхан стала першою жінкою, яка звела храм імперського масштабу та значення.
Особливу увагу Хатідже Турхан приділяла бібліотеці. Там зберігалося 314 книжок: Коран, релігійна, філософська, медична та історична література. Так само опікувалася бібліотекою замку Чанаккале.
Загалом Хатідже Турхан була дуже милосердною та завжди заступалася за нужденних, роздавала милостиню. Одного разу вона навіть захищала пасинків Сулеймана, не дозволивши стратити їх на вимогу сина Мехмеда IV.
Навіть бувши вже в поважному віці, Хатідже продовжувала цікавитися політикою. Тому всіляко радила синові, як правити імперські справи. Він її не слухав і загинув у битві, від якої мати відраджувала його.
Сама Турхан цього не застала. Вона померла за місяць до поразки Мехмеда ІV під Віднем. Тіло султани перевезли з Едірне до Стамбула й поховали у гробниці поряд із Новою мечеттю.
Вона стала найбільшою усипальницею османських султанів. Нині до гробниці правлять справжнє паломництво турків, які поважають султану-українку за проявлену мудрість та доброчинність.
Раніше ми розповідали, як українець разом з Оппенгеймером розробив атомну бомбу.
Читайте також про решту світових винаходів, які насправді належать українцям.