Нещодавно відомий український ведучий Богдан Шелудяк повідомив про невтішний діагноз - синдром Гієна-Барре, який знищує нервову систему людини. Це захворювання настільки рідкісне, що більшість людей про нього могли навіть і не чути.
РБК-Україна (проект Styler) розповідає, що потрібно знати про синдром Гієна-Барре, причини виникнення патології, перші симптоми та методи лікування.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: World Health Organization, USA National Center for Biotechnology Information, Wikipedia.
Вперше цю хворобу описали в 1916 році неврологи Гієн, Барре та Штроль (згодом її було названо за прізвищами перших двох). Дивні симптоми виявили у двох солдатів французької армії. М'язова сила в їхніх кінцівках була знижена, рефлекси сповільнювались, чутливість пропадала, а по тілу "повзали мурашки". Проте хворим пощастило і вони одужали менше ніж через два місяці.
Згодом захворювання з такими симптомами назвали синдромом Гієна-Барре і визначили, що воно виникає через збій у роботі імунної системи людини.
Ця хвороба може розвиватися у представників усіх вікових груп, проте найчастіше зустрічається у дорослих чоловіків.
Синдром Гієна-Барре - рідкісна патологія (може виникати у 1-2 людей на 100 000 осіб), причини якої досі остаточно невідомі. У більшості випадків хвороба розвивається після потрапляння в організм вірусної або ж бактеріальної інфекції. Як наслідок - імунна система починає буквально "атакувати" власний організм.
Одним з найбільш поширених факторів ризику розвитку цього синдрому вважають гастроентерит, викликаний бактерією campylobacter jejuni (з такими симптомами, як нудота, блювання та діарея). Крім того, синдром Гієна-Барре може розвинутись після грипу чи інших вірусних інфекцій.
В окремих випадках фактором ризику може бути вакцинація, проте ймовірність цього вкрай мала.
Вакцинуватися варто лише якісними препаратами (ілюстративне фото: Рixabay)
Коли в людини виникає синдром Гієна-Барре, її імунна система "атакує" окремі ділянки периферійної нервової системи - ураження зазнають нерви, які контролюють м'язові скорочення або передають больові, температурні та тактильні відчуття.
Це може призвести до зниження тонусу м'язів, втрати чутливості в ногах та/або руках, труднощів при ковтанні або диханні.
Перші симптоми захворювання - слабкість або поколювання, які зазвичай починаються в ногах, після чого можуть поширюватися на руки та обличчя.
Зазвичай симптоми зберігаються впродовж кількох тижнів і більшість людей одужує без будь-яких тривалих чи тяжких неврологічних ускладнень.
У деяких людей синдром Гієна-Барре провокує параліч ніг, рук або м'язів обличчя. У приблизно однієї третини пацієнтів ураження зазнає грудна мускулатура, що спричиняє порушення дихання.
У тяжких випадках захворювання може призвести до порушення мови та ковтання.
Такі форми захворювання загрожують життю людини та потребують госпіталізації у відділення інтенсивної терапії.
Зазвичай, навіть у найважчих випадках синдрому Гієна-Барре, більшість людей повністю одужують (хоча у декого залишається слабкість).
Водночас невелика кількість пацієнтів (1-18%), не зважаючи на надання оптимальної медичної допомоги, вмирає від ускладнень - паралічу дихальних м'язів, зараження крові, тромбоемболії чи зупинки серця.
Аналіз крові можуть зробити, щоб визначити причину хвороби (ілюстративне фото: Рixabay)
Синдром Гієна-Барре є потенційною загрозою для життя, тому пацієнти з цим захворюванням найчастіше підлягають госпіталізації - задля організації медичного спостереження за їхнім станом.
Лікарі намагаються запобігти можливим ускладненням - порушенню серцевого ритму, зависокому (занизькому) кров'яному тиску, інфекції чи тромбозу. Саме тому підтримуюча терапія супроводжується моніторингом дихання, частоти серцевих скорочень та кров'яного тиску.
У разі порушень дихання пацієнта підключають до апарату штучної вентиляції легень (ШВЛ).
Специфічного лікування від синдрому Гієна-Барре не існує, проте симптоматична й підтримуюча терапія може полегшити симптоми та скоротити їх тривалість.
У гострій фазі захворювання (беручи до уваги його аутоімунний характер) пацієнтам зазвичай призначається імунотерапія (переливання плазми для видалення антитіл з крові чи внутрішньовенне введення імуноглобуліну).
Найбільш ефективним таке лікування є за умови, що його розпочали через 7-14 днів після виявлення симптомів.
Якщо ж після завершення гострої фази хвороби у пацієнта зберігається м'язова слабкість, йому можуть призначити реабілітацію для зміцнення м'язів і відновлення рухових функцій.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що в Україні "розгулявся" гепатит А - як він передається, перші ознаки та профілактика.
Читайте також, які щоденні звички знижують ваш імунітет (ми постійно робимо ці помилки).