Украина сегодня чтит память Героев Крут: исторические фото и архивные документы

Бой под Крутами и его значение

В сражении на железнодорожной станции Круты (в Черниговской области), что в 130 километрах от Киева, с украинской стороны принимали участие 520 воинов - студентов и бойцов свободного казачества, а от российского оккупационного большевистского контингента была 4,8-тысячная армия под командованием Михаила Муравьева.

Бой под Крутами (инфографика uinp.gov.ua)

Сам бой длился около 5-6 часов, но в его результате стремительное наступление врага было остановлено, и силы противника потеряли боеспособность на 4 дня, к тому же были вынуждены отремонтировать взорванные и разрушенные мосты и ж/д пути, чтобы продолжать наступление на Киев.

Схема боя под Крутами, выполненная сотником Сергеем Горячко (Public Domain / uk.wikipedia.org)

Такая задержка оккупантов позволила делегации от УНР заключить Берестейский мирный договор, который спас молодую украинскую государственность.

Сотня сечевых стрельцов во время военной подготовки. Киев.
(1918 г.) ЦГКФФА Украины им. Г.С. Пшеничного, ед. обл. 0-183063 (uinp.gov.ua)

В памяти украинцев бой под Крутами приобрел особое значение благодаря героизму молодежи, пожертвовавшей собой ради спасения родины.

• Рассекречено дело легендарного разведчика УНР и героя Крут: уникальные документы

Современников особенно поразило захоронение 27 юношей, которые после боя попали в плен к большевикам и были ими казнены.

Схема боя под Крутами 29 января 1918 года (фотодокумент uinp.gov.ua)

Останки молодых героев были погребены в Киеве на Аскольдовой Могиле. Поэт Павел Тычина посвятил подвигу защитников свой знаменитый стих "Памяти тридцати".

Фото: "За свободу Украины. Павшим сыновьям в борьбе под Крутами" - киевский плакат 1918 года (Public Domain / uk.wikipedia.org)

Архивные фото и реакция современников

В Украинском институте национальной памяти обнародовали подборку архивных материалов и документов, которые показывают, как тогдашняя украинская пресса реагировала на события января 1918 года (на языке оригинала).

"Студентський курінь стрільців
На загальних зборах студентів Українського Народнього Університету, які відбулися 4-го січня, ухвалено таку резолюцію:
З огляду на грізне положення Української Народньої Республіки, загальні збори студентів Українського Народного Університету винесли такі постанови:
1. На час пекучої потреби, всі без виімку, студенти Українського Народнього Університету (в тім числі і слухачі обох підготовчих курсів) вступають в протягу трьох найближчих днів в Курінь Січових Стрільців:
а) Для товаришів, що знаходяться зараз за Київом, час вступлення до Куріня продовжується до 14-го січня ц. р.
б) Всі товариші, признані лікарською Комісією не здібними до строєвої служби, займають нестроєві посади при куріні (канцеляристів, агітаторів тощо).
2. На весь час перебування студентів в Куріні заняття і іспити в університеті припиняються.
3. Товариші, які не коряться цим постановам зборів, підлягають загальнотовариському бойкоту.
4. Для переведення в життя всіх зазначених постанов вибірається Комітет з 5 душ. Дежурства членів Комітету встановлено від 10-ї год. до 6-ої год. вечора в вестибюлю Центральної Ради, куди належить звертатися за всякими справками. Там же записуються до Куріня.
Справа залишення за товаришами посад в державних і приватних інституціях знаходиться в стадії переговорів з Генеральним Секретаріатом.
Нова Рада. – 1918. – 6 (19) січня."

Фото: Аверкий Гончаренко - подполковник армии УНР, начальник обороны на станции Круты

Фото: сотник Федор Тимченко - участник боя под Крутами

"До українського студентства
Прийшов грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь обсіла нашу Україну російсько-більшовицька (котра нічого спільного не має з ідейним більшовизмом) грабіжницька орда, котра майже щодня робить у нас нові захвати, і Україна, одрізана звідусіль, може врешті опинитись в дуже скрутному стані. В цей час Українська фракція центру Університету Св. Володимира кличе студентів-українців усих вищих шкіл негайно прийти на підмогу своєму краєві і народові, одностайно ставши під прапор борців за волю України проти напасників, які хотять придушити все, що здобуто нами довгою, тяжкою, героїчною працею. Треба за всяку ціну спинити отой похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічнього занепаду. Хай кожен студент-українець пам’ятає, що в цей час злочинно бути байдужим. Треба кинути на цей час науку та буденну працю і одною дружньою лавою, як було з початку революції, стати на оборону прав українського народу. Будемо ж, товариші, щирі й чулі! Облишмо тимчасом стерно науки і відважно ходім до стерна перемоги! Бо кому ж, як не нам, взятись за його?
Кому, як не нам, нести світичі свідомости і відваги до наших братів-вояків! Сміливо ж, дорогі товариші, довбаймо нашу скелю і йдімо віддати може останню послугу тій великій будові, яку ми ж самі будували – Українській державі!
Записуйтесь до Куріня Січових Стрільців, який формується з студентів Університету Св. Володимира та Українського Народнього Університету, звідки, мабуть, ми будем розпреділені серед декотрих українських військових частин, для піднесення культурно-національної свідомости та відваги. Запис приймається в Педагогічному музеї щодня (вдень).
Українська фракція центру Університету Св. Володимира
Нова Рада. – 1918. – 11 (24) січня."

Фото: участники боя под Крутами

"Похорон студентів-січовиків
Вчора відбувся похорон студентів і гімназистів, що лицарськи склали свої буйні голови, боронячи Україну від нападу північних варварів.
Коло другої години дня жалібний похід вирушив од вокзала. Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників.
В поході брали участь духовенство, студентський хор під орудою Кошиця, військовий оркестр, військові відділи і сила народу.
Коло будинку Ц. Ради процесію зустрів уряд: члени Ради на чолі з проф. Грушевським і міністри на чолі з В. Голубовичем. Процесія спинилась. Проф. М. Грушевський, промовляючи, сказав приблизно так: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів... Якраз сьогодня, коли Ц. Рада засідала, почали зривати цього двохголового орла, цей символ самодержав’я, це пятно неволі, в якій Україна перебувала стільки віків... Але ця операція знищення неволі не могла пройти безкровно, і кров пролилась. Щасливі ті, хто кров’ю засвідчив свою любов до рідного краю... Слава ім і вічний спокій!..»
Крім д. Грушевського, промовляли ще член Ц. Ради О. Степаненко і представник старшини січових стрільців.
Далі похід рушив по Фундукліївській, Хрещатику, Олександрівській на Аскольдову могилу.
Тут, над дніпровими кручами, поклали в землю вірних синів вільної України...
На могилу ріжними делегаціями було покладено багато вінків і живих квіток.
Нова Рада. – 1918. – 20 (7) березня."

Фото: похороны крутовцев. Киев. 19 марта 1918 г.

"Шануймо пам'ять героїв
Під Крутами, в нерівному бою, жменька молоді бажала хоч трохи стримати натиск ворогів і пустити іх тільки через своі трупи. Ідейні борці юнаки в рішучий час узялись за зброю і понесли на вівтар волі Украіни своє молоде життя. …
Коли ми справді бажаєм бути вільними, коли бажаєм бути самостійними, то впершу чергу ми повинні шанувать память борців за цю волю і самостійність, бо невже ми справді дійшли до того, що одна частина з нас несе без вагання і сумніву своє життя, а друга не може навіть спромогтись на те, щоб вшанувати память іхню?!..
Як полтавське земство взялось за збірання грошей на памятник Т. Шевченку, так Чернігівське повинно подумати над цім своім обовьязком. Во імя страчених під Крутами, во імя всіх без’іменних борців, що загинули по всій Украіні під час боротьби, земство повинне взятись за справу збудування памятника всім борцям з ордами півночи за волю Украіни. На місці бойовища під Крутами ми повинні мати друге святе місце, як перше в нас є – Шевченкова могила під Каневом. …
Черниговская земская газета. – 1918. – № 53–54."

Фото: участники боя под Крутами

Фото: участники боя под Крутами

Фото: участники боя под Крутами

Добавим, что фото ниже длительное время считалось иллюстрацией к похоронам в Киеве погибших под Крутами бойцов. Но на самом деле это снимок похоронной процессии жертв большевиков. Эти люди погибли во время пребывания в городе Красной армии и не были вовремя похоронены. Тела 91 человек находились в военном госпитале, Александровской больнице и Анатомическом театре.

Фото: похороны жертв большевиков. Киев. 10 марта 1918 г. (Из коллекции Центрального государственного кинофотофоноархива Украины им. Г.С.Пшеничного).

Ниже - приказ №14 Муравьева о захвате большевиками власти в Киеве: "...Эту власть мы несем на острие своих штыков с далекого севера, и там, где ее устанавливаем, всемерно поддерживаем ее силой" (1918 г.)

Фото: Национальный музей истории Украины, ед. сб. 32 (uinp.gov.ua)