"У них не було боєприпасів, щоб відбиватися". Історія українського захисника, який перебуває в полоні понад рік (фото)
Андрій Гаркуша боронив Україну, а тепер потрапив у полон (колаж: Styler)
Військовослужбовець Андрій Гаркуша стоїть на обороні України з 2017 року. Чоловік служить у морській піхоті, а коли розпочалося повномасштабне вторгнення перебував на околицях Маріуполя. 4 квітня його батальйон захопили в полон, де вони перебувають до сьогодні.
Своєю історією з читачами Styler поділилася дружина піхотинця Аліна Гаркуша.
"Мене звати Гаркуша Аліна. Я дружина військовослужбовця 501 батальйону. 20 лютого моєму чоловікові виповнилося 28 років. Так вийшло, що день народження він провів у полоні", - розпочинає свою розповідь жінка.
Її чоловік Андрій служить у війську із 2017 року, проте про його роботу Аліна знає небагато. За її словами, чоловік завжди оберігав її та маленького сина від оповідей, адже не хотів, щоб вони хвилювалися.
Андрій Гаркуша із дружиною Аліною та сином Сашком (фото: особистий архів)
Але Аліна згадує, що на передовій пекло розпочалося не 24, а 16 лютого. Її Андрій тоді перебував біля Широкиного на Донеччині. Російські військові почали масово обстрілювати позиції, але те, що розпочнеться повномасштабний наступ, не розумів ніхто.
"Військові знають, що Широкине – це дуже важлива позиція з точки зору стратегії. Вони були одними з перших, хто зустрів ворога, хто тримали там оборону. Батальйон мого чоловіка останнім вийшов з Широкиного", - розповідає Аліна.
20 березня 2022 відбулася остання телефонна розмова
24 лютого 501 батальйон, де служить Андрій, передислокували до Маріуполя. 28 лютого вони вже не мали, чим відбиватися, але вони все одно намагалися прориватися.
5 березня Аліна отримала від Андрія коротке повідомлення зі словами: "Живий, все добре. Якщо є можливість, напиши, що там син". 20 березня відбулася їхня остання телефонна розмова, а 4 квітня 501 батальйон майже повністю захопили в полон.
Аліна Гаркуша на мітингу про обмін 501 батальйону (фото: особистий архів)
"Я до кінця не знаю, за яких обставин це відбулося. Ті, хто вийшли звідти, не розповідають, тому що для них болісно це згадувати. Я знаю, що вони намагалися йти на прорив, але не було чим. У них не було боєприпасів, щоб захищатися. І так вийшло, що ворог захопив у полон більшість батальйону", - каже дружина захисника.
Про те, що чоловіка захопили в полон, вона дізналася випадково. Знайома написала, що на одному з російських телеграм-каналів з'явилося відео, де морпіхів беруть у полон. Чоловіка Аліна не бачила, але впізнала побратимів. Зрозуміла, що щось не так.
Згодом один із побратимів підтвердив її побоювання.
"Коли я про це дізналася, у мене почалася паніка. Мені було дуже страшно. Я не розуміла, що потрібно робити, щоб чоловік повернувся живим. Чомусь у той момент мені здалося, що все буде дуже швидко та протягом двох тижнів чоловік повернеться", - згадує пережите Аліна.
У кінця квітня вона побачила перше відео зі своїм чоловіком. Це був репортаж про військовополонених із підписом "Останній день на ДНР". Андрій не мав тяжкого поранення, єдине, що кульгав на одну ногу, як здалося Аліні.
"Я сприйняла це як дуже хороший знак, що він скоро повернеться. Але, як виявилося, ні. Це був просто знак, що він живий", - каже вона.
Скриншот із відео (особистий архів)
У кінці серпня жінці зателефонували з Національного інформаційного бюро (НІБ) і сказали, що Андрій офіційно підтверджений Росією як військовополонений.
"Я думала, що це дуже добре, що в перший обмін його повинні повернути. Але ми чекаємо вже рік", - розповідає дружина.
Переживши стільки сподівань, Аліна встановила для себе психологічний бар'єр. Вона ухвалила рішення, що дасть волю емоціям лише тоді, коли Андрій буде в Україні. За її словами, так і для неї, і для сина буде краще.
Андрій Гаркуша тримає на руках маленького сина (фото: особистий архів)
1,5-річному Саші дуже не вистачає тата. Востаннє він бачив його 5 грудня 2021 року о 5 ранку, коли батько їхав на захист Широкиного. Аліна каже, що Саша тягнувся до тата навіть більше, ніж до мами.
Військова частина незаконно припинила сім'ї виплати
Аліна розповідає, що російські телеграм-канали писали, що 501 батальйон сам здався в полон. Натомість бійці, які повернулися, кажуть, що цього не було.
"Військова частина вирішила виділитися та провела власне розслідування, за результатами якого припинила надавати нам виплати. Вони вважають, що це була добровільна здача в полон і що на наших рідних заведено кримінальне провадження в ДБР", - каже Аліна.
Дружини морпіхів звернулися до ДБР. Вони отримали відповідь, що такого кримінального провадження немає, а значить ДБР не розслідує так справу.
"Виплати нам припинили незаконно. Зараз військова частина повністю ігнорує нас. Вони навіть не приходять на судові засідання. Навіть слідчі ДБР називають поведінку командування дивною. Це просто, щоб не виплачувати гроші", - ділиться дружина захисника.
Військова частина незаконно припинила сім'ї полоненого виплати (фото: особистий архів)
Попри всі бюрократичні перипетії, вона чекає свого героя в Україні та готова їхати до нього будь-якої хвилини.
"Коли я вперше побачила Андрія на просторах одного з телеграм-каналів, я придбала йому весь необхідний одяг і взуття. Склала все в сумку і просто сезонно змінюю речі там. Для себе з сином у мене теж складена валіза.", - розповідає Аліна.
Вона каже, що тільки-но дізнається, що чоловіка обміняли, зателефонує татові, і вони відразу поїдуть забрати Андрія додому.
Раніше ми розповідали, як маріуполець не дав росіянам викрасти своїх дітей.
Читайте також історію про відновлення військового, який втратив на війні очі.
