Навряд чи ви підозрювали, що домашні птахи можуть бути експертами в людській красі або бджоли здатні створювати електростатичне поле. Однак наукові дослідження дійсно дозволяють поглянути на навколишній світ з новою, часом дивовижною перспективою.
РБК-Україна (проект Styler) розповідає про незвичайні факти, які підтверджені науково, але не вкладаються в голові.
Під час підготовки матеріалу використовувалися такі джерела: RSC Publishing Home, Britannica, Natural History Museum, Wikipedia, Food Network.
Хоча ваніль широко відома своїм смаком, багато хто не підозрює, що більшість споживаного у світі ваніліну створюється штучним шляхом з нафтопродуктів.
Хіміки з Единбурзького університету представили інноваційний метод отримання ваніліну, використовуючи генетично модифіковані кишкові палички, які здатні розкладати пластик із пляшок. Цей процес дозволяє ефективно утилізувати пластикові відходи, відкриваючи нові перспективи сталого виробництва ваніліну.
Коли говорять про космос, перед нами розгортаються значні цифри та гігантські масштаби: чорні діри, порівняні за розмірами із Сонячною системою, гіпергігантські зірки, Великі Атрактори та інше.
Експерти NASA оцінили кількість зірок у Чумацькому Шляху від 200 до 400 мільярдів, а коричневих карликів - від 25 до 100 мільярдів. У порівнянні з цими величинами кількість дерев на Землі, трохи більше трьох трильйонів, здається невеликою.
Проте за історію людства, починаючи приблизно 12 тисяч років тому, їхня кількість зменшилася на 46 відсотків.
Коли ми говоримо про отруйних істот, ми зазвичай уявляємо собі різноманітних змій, павуків та комах. Однак у світі існує двоколірна дроздова мухоловка, або двоколірний питоху, що мешкає у Новій Гвінеї.
Цей родич горобця має здатність отруювати своїх ворогів. На шкірі та пір'їні питоху міститься отрута батрахотоксину, який потрапляє в організм через слизові і може викликати зупинку серця. Пітоху не здатний виробляти токсин самостійно, але вирішує цю проблему, поїдаючи отруйних жуків та накопичуючи речовину у своєму тілі.
Навіть спроба торкання птиці викликає печіння в руках, а вживання внутрішньо призводить до сумних наслідків. Тушка питоху в 250 разів токсичніша за стрихніну. Птах використовує свою отруйність для позбавлення від шкірних паразитів.
На вигляд здається, що морква - цілком звичайна річ, але цей коренеплід не такий простий, як може здатися. Цікавим є той факт, що звичний нам помаранчевий колір морква набула відносно недавно. Спочатку вона була білою, такою самою, як пастернак і ріпа.
Пурпурно-фіолетова форма цього кореня з'явилася близько 1 100 років тому, і фермери воліли саме її, оскільки її можна було легше відрізнити від дикої, і вона була красивішою.
Існує припущення, висунуте деякими істориками, що помаранчевий колір моркви був виведений голландцями з метою продемонструвати свою лояльність принцу Вільгельму Оранському, який мав трисмуговий оранжево-біло-синій прапор.
Однак інші вчені стверджують, що цьому твердженню не вистачає переконливих доказів. Швидше за все, помаранчева морква з'явилася в Італії та Іспанії трохи раніше, у XVI столітті, і стала популярною через свою м'ясистішу і щільнішу структуру в порівнянні з фіолетовою морквою. Голландські торговці просто поширили цей вид Європою та Новим Світом.
Ми звикли думати про бактерії як про надзвичайно малу форму життя - таку, що без мікроскопа їх шукати безглуздо. Але насправді є мікроби, які можна побачити і без будь-яких збільшувальних стекол.
Бактерія під назвою Thiomargarita magnifica досягає в довжину 2 сантиметри! За словами дослідників з Національної лабораторії Лоуренса в Берклі, це все одно, що людина мала б зріст з Еверест.
Thiomargarita magnifica не тільки здоровенна, а й містить утричі більше генів, ніж інші представники царства бактерій. Мешкає вона у воді мангрових заростей у Гваделупі, на Малих Антильських островах у басейні Карибського моря.
За 150 кілометрів на південний захід від Каїра знаходиться долина, наповнена напівпохованими в пісках скелетами морських істот, яка називається Ваді-аль-Хітан, що перекладається з арабської як "долина китів".
Ця місцевість привертає увагу через археологічні знахідки, що залишилися від еоценових океанів, які простягалися на території африканських пустель від 50 до 33 мільйонів років тому.
Після висихання води залишилося лише Середземне море. Кити, що мігрували або вимерли, акули, крокодили, черепахи і скати залишили свої скелети в піщаних просторах пустелі. Ці унікальні знахідки у Ваді-аль-Хітан відіграють важливу роль у наукових дослідженнях, дозволяючи вченим відтворювати еволюцію предків сучасних морських ссавців.
Ми звикли, що бджоли просто виробляють мед і віск, але виявляється, ці волохаті створіння здатні генерувати статичну електрику, особливо коли збираються у великих кількостях.
Дослідження, проведене біологами з Брістольського університету, виявило, що рій медоносних бджіл, що летить, створює електростатичне поле. Коли крила комах махають у повітрі, вони взаємодіють зі своїми хутрами, породжуючи статичний зарядний стан.
У результаті бджоли можуть створювати поле з напругою до 1 000 вольт на метр, що майже у вісім разів перевищує напругу в невеликій грозовій хмарі.
Взагалі гриби мають безліч талантів - наприклад, вміють полювати на черв'яків, зомбувати комах і служать інгредієнтом для морозива. Але чого вчені з Університету штату Монтана точно не очікували, так це те, що випадково виявлять у тропічних лісах Патагонії у Південній Америці вид, який здатний переробляти рослинні відходи на нафту.
Грибок, який отримав назву Gliocladium roseum, паразитує на деревах. Він буквально переганяє целюлозу у горючі вуглеводні в процесі свого харчування. І якщо вдасться культивувати та вдосконалити цей грибок, то людство зможе створювати дешеве якісне паливо буквально з відходів.
Gliocladium roseum навіть змусив вчених переглянути теорію походження нафти. Вважається, що вона утворилася завдяки тому, що стародавні мікроорганізми та водорості, поховані під тоннами мулу та піску, зазнавали протягом мільйонів років впливу високої температури та тиску.
Але цілком ймовірно, що насправді "чорне золото" зробили гриби.
Одного разу вченим зі Стокгольмського університету в Швеції спала на думку незвичайна ідея: перевірити, як свійські птахи сприймають загальноприйняті стандарти людської краси.
Дослідники відібрали безліч фотографій випадкових чоловіків та жінок, оцінивши їхній рівень привабливості через опитування студентів. Потім вони пред'явили ці знімки спеціально навченим півням та куркам, надавши птахам можливість клюнути у зображення тих, хто їм подобається, та проігнорувати тих, хто викликає менш сприятливі враження.
Кури жваво клювали фотографії привабливих чоловіків і жінок, тоді як менш привабливих представників обминали.
Вчені виявили, що естетичний смак цих птахів був на найвищому рівні, оскільки їхні переваги за привабливістю на 98 відсотків збігалися з результатами оцінок студентів.
На думку дослідників, це свідчить про те, що наше сприйняття краси зумовлено не громадськими чинниками, а особливостями властивостей нервової системи, що дісталися від тварин предків. Такі критерії, як симетрія рис обличчя, підсвідомо сприймаються людьми і навіть птахами, а не піддаються раціональної оцінки.
Раніше ми писали про дивні ідеї, які зробили своїх власників мільйонерами.
Читайте також про випадкові винаходи, без яких сучасне життя неможливе.