Ці 5 неймовірних та потужних міст зникли безслідно. Ось, що вдалося взнати про них археологам

Століттями ходили легенди про існування величних міст і до нещодавнього часу з'ясувати причини їх зникнення було майже неможливо. Однак археологам вдалося відкрити деякі таємниці давно втрачених поселень.

Родючі мегаполіси в долині Інду

Цивілізація долини Інду, рівна за могутністю Месопотамії та Єгипту, панувала приблизно між 2500 роками до н.е. і 1700 роками до нашої ери на території сучасного Пакистану на Індійському субконтиненті.

Месопотамія і Єгипет розвивалися з часом, завойовники та кочівник переміщалися, зливаючись з іншими культурами. Але цивілізація долини Інду, найбільша з трьох, зазнала краху і зникла. Ніхто не знає чому.

Жителі долини Інду отримували вигоду від високородючих земель заплави річки Інд і торгівлі з сусідньої Месопотамії. Два міста, Хараппа та Мохенджо-Даро, де колись проживало від 40 000 до 50 000 людей, свідчать про їх витонченість і центральне планування.

Це були землероби, торговці та ремісники. Культура була письменною, з продуманим письмом, яке залишається в основному нерозшифрованим. Серед важливих нововведень - стандартизовані міри й ваги, а також різьблення на кам’яних печатках.

Така цивілізація, здавалося, була готова поширитися через родючі регіони навколо неї. Проте близько 1900 року до нашої ери загарбники знищили велике місто Мохенджо-Даро.

І, згідно з нещодавно проаналізованим річковим осадом в Аравійському морі, сильні мусони під час арктичного замерзання могли загнати цивілізацію в гори. Археологи продовжують розкопки, шукаючи підказки, щоб зібрати воєдино історію цієї загадкової культури.

Єгипетська столиця

Багатства, виявлені в стародавньому місті Таніс, розташованому в дельті Нілу на північний схід від Каїра, включають комплекс королівських гробниць, наповнений золотими масками, ювелірними виробами, срібними трунами та іншими скарбами, що конкурують зі скарбами короля Тутанхафа.

І все ж мало хто чув про це вражаюче місце археологічних розкопок. Читачі Старого Завіту можуть знати його як Цоан, де, як кажуть, Мойсей творив чудеса. Сьогодні воно називається Сан-ель-Хагар і там вже багато століть ніхто не живе.

Але в той час історичне місто Таніс було столицею Єгипту 21-ї династії та багатим комерційним центром задовго до появи Александрії. А потім зник під пісками, коли річка змінила своє русло.

Європейські дослідники почали розкривати частини міста в 19 столітті, але найбільш вражаючі знахідки були зроблені в 1939 році, коли французький археолог П’єр Монте виявив комплекс королівських гробниць, який включав три непошкоджені та непорушені похоронні камери. На жаль, Друга світова війна затьмарила його відкриття.

Хоча деякі зі скарбів Таніса зараз можна знайти в Єгипетському музеї Каїра, а у 2009 році було знайдено священне озеро, присвячене богині Мут, вчені знають, що ще багато чого належить відкрити. Інфрачервоні супутникові зображення показують більше будівель, які очікують на відкриття.

Впливове грецьке місто-держава

Давньогрецьке місто-держава Геліке було важливим економічним, культурним і релігійним центром. Зазначений серед союзників Агамемнона в "Іліаді", до четвертого століття до нашої ери він очолив Ахейську лігу, захисну конфедерацію міст (включаючи Айго, який існує й сьогодні). Він навіть заснував колонії, в тому числі Сібарис, на півдні Італії.

За словами класичних істориків, у 373 році до нашої ери Геліке зазнала катастрофи. Кажуть, що протягом п'яти днів змії, миші та інші істоти покинули місто на вищі землі; потім стався землетрус, місто впало під землю, і океан залив його, вбивши всіх жителів.

Зникле місто ввійшло в легенди, його точне місцезнаходження невідоме. Багато дослідників 19-го та 20-го століть, включаючи Жака Іва Кусто, марно шукали його у водах Коринфської затоки.

У 2001 році група археологів звернула увагу на дельту, утворену річками, що впадають у затоку. Там вони нарешті знайшли його: стіни четвертого століття до нашої ери, монети та кераміку, поховані під багатовіковим мулом. Давно втрачене місто, можливе джерело натхнення для історії про Атлантиду, з’явилося знову. Розкопки тривають і досі.

Легендарне золоте місто

Іспанські дослідники в Південній Америці почули легенду про Ельдорадо в 1500-х роках. Їм розповіли, що десь в Андах корінне населення Муіска призначило нового вождя, обсипавши його золотом з голови до ніг і кинувши золото й смарагди у священне озеро. Вождь був відомий як Ельдорадо, Золотий.

Одурені жадібністю, іспанські, німецькі, португальські та англійські шукачі пригод відправлялися в невблаганні дикі країни Колумбії, Гайани та Бразилії - та в будь-яке інше місце, яке здавалося багатообіцяючим - у пошуках цього міфічного скарбу, зазнаючи укусів змій, хвороб і смерті від голоду.

З часом Ельдорадо перетворився з людини на місто, в долину, вимощену золотом, яка тільки й чекала відкриття. Жодної золотої скарбниці так і не було знайдено.

Проте в легенді може бути частка правди. Озеро, згадане в історії Муїски, може бути Лагуна Гуатавіта, високо в Андах поблизу Боготи, Колумбія. Деякі золоті предмети та коштовності було витягнуто з цієї водойми та іншої неподалік, але всі спроби осушити озеро та повернути відомі багатства зазнали невдачі. Будь-який скарб там потоплений залишається непорушним.

Втрачена колонія

У серпні 1587 року група приблизно зі 115 англійських колоністів висадилася на острові Роанок біля узбережжя сучасної Північної Кароліни. Групу очолив колоніальний губернатор Джон Вайт, і з ним був його син, невістка і, зрештою, онука Вірджинія Дейр, перша англійська дитина, яка народилася в Америці.

Через кілька місяців Уайт відплив до Англії за припасами. Коли він нарешті повернувся через три роки, там нікого не було. Слідів боротьби не було - єдиними підказками були слова Croatoan і Cro, вирізані на дерев’яному стовпі та дереві. Загублених колоністів так і не знайшли.

Відкриття у 2012 році карти району Virginea Pars, намальованої Джоном Вайтом, виявило плани будівництва секретного форту в кінці Альбемарл-Саунд, в 50 милях на захід від Роанока.

Там, у двох місцях, розташованих на відстані двох миль одне від одного, дослідники виявили купу європейських артефактів поблизу індіанського села Меттакем, які переконливо свідчать про приналежність до зниклої колонії 1587 року.

Буквально кілька місяців тому археолог заявив, що знайшов артефакти, пов'язані зі зниклими безвісти колоністами, на сучасному острові Гаттерас, приблизно в 50 милях на південь від Роанока - тодішнього острова Кроатоан, батьківщини племені Кроатоан, де вони, можливо, знайшли притулок.

Знахідки включають рукоятку меча, розбиті англійські чаші та фрагмент дощечки для письма, на якій все ще є написи. Перша втрачена колонія Америки, можливо, розділилася й асимілювалася на села корінного населення. Археологи продовжують шукати підказки.