Ці 10 речей не варто говорити дітям, якщо ви на порозі розлучення

Обов'язково переконайтеся, що ваша дитина знає, що їй дозволено висловлювати свої думки та почуття щодо того, що відбувається у житті вашої родини. Розмови про розлучення батьків можуть бути дуже складними для дитини, вона може втратити впевненість, орієнтування.

Завжди потрібно думати про те, як ваші слова вплинуть на дитину і часом батьки у своїй образі чи гніві можуть наговорити те, про що потім будуть шкодувати.

Твоя мама завжди спізнюється

Будь-яка критика другого з батьків може завдати дитині шкоди. Дитина може сприймати це з образою, звинувачувати себе у чомусь.

"Суддя сказав мені, і це звучить правдиво: "Пам'ятайте, ваші діти - це наполовину ви, а наполовину інший батько". Якщо я кажу щось погане про свою дружину, я кажу щось погане про свою дитину", - пояснив адвокат з сімейного права Рендалл Кесслер.

Критика може бут виправданою, але все одно утримайтеся від її висловлювання перед дитиною, інакше вона може сприйняти це так, ніби ви її критикуєте.

Крім того, адвокат радить не підтримувати жодної критики, яку може висловити сама дитина. Не повторюйте негативу, з яким дитина може прийти до вас. Знайдіть спосіб відповіді, який не є критичним. Наприклад: "Мама робить усе можливе, щоб не спізнюватися" або "Мама прийде одразу, як зможе".

Варто поставити за мету говорити добрі речі про іншого з батьків, коли це можливо, пам'ятаючи, що ваша дитина може вважати це правдою про себе. І ще - вам може бути важко стримати критику, але ви моделюєте поведінку своєї дитину у майбутньому. Пам'ятайте про це.

Тато й мама все ще люблять одне одного

Це може заплутати дітей, яким може бути важко зрозуміти, що існують різни види любові та стосунків між батьками. Вони також можуть припуститися фантазій, що батьки повернуться один до одного і знову будуть разом.

"Сказати таке може бути "спокусливо", особливо, якщо ви та ваш колишній (чи майбутній колишній) поважаєте одне одного і піклуєтеся разом про всіх членів родини. Але дітям, швидше за все, буде важко розрізнити романтичне кохання від інших видів. Вони будуть ставити питання про те, чому ви не можете залишитися одруженими", - пояснює психотерапевт Кейт Шарфф.

Вона радить казати дітям щось більш чіткіше. Наприклад: "Ми більше не кохаємо один одного. Іноді таке трапляється з дорослими, але батьки не можуть розлюбити своїх дітей. Ми будемо жити окремо, але будемо разом піклуватися про вас" або "Ми більше не любимо один одного, але ми хочемо підтримувати одне одного, щоб бути для вас найкращими батьками".

Твоя мама забрала всі мої гроші, тому…

Уникаючи критики другого з батьків, переконайтеся, що ви нічого не говорите такого, що могло б підштовхнути вашу дитину до "конфлікту лояльності".

"Дослідження підтверджує найкращі результати для дітей, коли вони міцно прив'язані до обох батьків. Таким чином, будь-яка критика іншого батька сприйматиметься дитиною так, ніби їй потрібно вирішити, хто правий чи неправий, хто винен, а хто - кривда чи жертва", - пояснює психолог Енн Бушо.

Батьки повинні дати зрозуміти своїм дітям, що їм не потрібно приєднуватися до одного чи іншого батька.

Так, ми залишимося в цьому будинку після розлучення

Це може бути одна з перших речей, про які запитують ваші діти, і хочеться негайно їх заспокоїти, але будьте обережні, щоб не давати обіцянок, які ви не зможете виконати.

Часто буває так, що будинок або квартиру доводиться продавати, щоб врегулювати фінансову частину розлучення.

Повідомляти дітям, що це питання ще не визначено - нормально. Ви також можете запевнити їх, що ви нічого від них не приховуєте, сказавши щось на кшталт: "Ми ще не маємо всіх відповідей на ваші запитання, але коли отримаємо, ми вам розповімо".

Я так сумую за тобою, мені було потрібно почути твій голос

Пристосуватися до угоди про розділену опіку буде складно для всіх учасників. Шарфф радить не наполягати на багатьох контактах під час перебування дитини з іншим батьком.

"Для деяких дітей регулярні перевірки створюють корисний емоційний міст. Але перед тим, як написати повідомлення чи зателефонувати, запитайте себе: "Кому це потрібно, мені чи їм?". Багато дітей переживають розлуку, тимчасово відсуваючи думки про батьків, яких поруч немає, і зосереджуються на своєму тут і зараз", - пояснює психолог.

Вона радить не переборщити з "я сумую за тобою", або "подзвони мені, коли хочеш, навіть серед ночі". Таке спілкування може викликати або посилити тривогу, яку й так відчуває ваша дитина.

Коли дитина повертається від іншого батька, також краще не надто сильно розпитувати про те, як вони проводили час, оскільки це може поставити у неприємне становище дитину.

Просте запитання на кшталт: "Чи добре ви провели час з татом?" наприклад, може викликати тривогу у дитину. Вони можуть подумати: "Я кажу: "Так, мені було добре з татом", а ти не любиш тата, тож ти сердишся на мене?".

З ким гуляв твій тато вчора ввечері?

Навіть якщо здається, що ви просто ведете невимушену розмову, не просіть дитину стати джерелом інформації. Це змушує дітей відчувати себе так, ніби їх просять бути шпигунами, звітуючи кожному з батьків про іншого батька.

Не кажи татові, що ми з Джо будемо гуляти на вихідних

Ви також не хочете ставити свою дитину в положення, коли вона зберігає таємниці від іншого батька, братів і сестер. Це пришвидшує дорослішання дитини й вони змушені взяти на себе тягар того, що має бути відповідальністю дорослих.

"Батьки використовують своїх дітей як довірених осіб, коли діти емоційно не готові чи недостатньо зрілі, щоб впоратися з цим", - підкреслює Бушо.

Скажи мамі, що я запізнюся у вівторок

Навіть якщо інформація, яку ви просите повідомити, є нейтральною, ви не повинні використовувати свою дитину як посередника для передачі повідомлення. Це перекладає тягар поганого спілкування батьків на плечі дітей.

Кесслер зауважив, що він часто бачить, як батьки повідомляють інформацію про фінанси таким чином: "Попросити тата купити тобі це, він може собі це дозволити".

За його словами, це ставить дітей у незручне становище, а також може мати зворотній ефект, бо діти у таких ситуаціях навчаються маніпулювати кожним з батьків і казати: "Мама каже, що ти повинен заплатити за це".

Ти не хочеш жити зі мною?

Більшість дітей запитають, з ким вони хочуть жити, якщо виникне суперечка про опіку. І це не те, про що вам потрібно запитувати. Що ще важливіше, це не питання, щодо якого ви повинні мати тверду думку. Ваша дитина повинна знати, що ви будете поважати її вибір.

"Дайте абсолютно чітко зрозуміти, що все, що вони виберуть, добре. Наприклад, підлітку ви можете сказати: "Слухай, ти вже доросла дівчина. Тобі 15 років. Я хочу бути з тобою чесним. Я поважаю тебе, і я поважаю твій вибір, і зі мною все буде добре. І якщо ти віддаєш перевагу жити з мамою і відвідувати мене на вихідних, це цілком нормально", - радить Кесслер.

Це буде чудово, ти зможеш прикрасити нову спальню

Не намагайтеся представити розлучення як позитив. Хоча розлучення може стати полегшенням для всієї родини, якщо дома було багато конфліктів, такі "бадьорі" коментарі не відповідають суму, який відчувають ваші діти. Це їх може збентежити або пом'якшити автентичність їхніх реакцій. А ще це може перешкодити їм звертатися до вас з розрадою чи відповідями на свої запитання.

Діти мають знати, що їм дозволено сумувати або злитися через розлучення та обговорювати ці почуття.

Те саме стосується спроби замаскувати власний смуток. Багато батьків хвилюються, що вони будуть плакати, обговорюючи зі своїми дітьми розлучення. І скоріше за все, саме так й буде, але психологи підкреслюють, що це нормально і не потрібно намагатися стримувати ці сльози.

"Штучно сміливе обличчя матиме такий же ефект, як штучно щасливе - це призведе до плутанини. Навіть якщо ви спробуєте це приховати, ваші діти знатимуть, що ви засмучені, і вони можуть подумати, що ваше сміливе обличчя означає, що їм також не дозволено висловлювати свій сум через розлучення", - каже Шарфф.

Бушо радить казати речі, які є водночас чесними та обнадійливими. Наприклад: "Це сумно для всіх, але ми всі разом це переживемо".