Це стає неприємним сюрпризом. Який нюанс треба врахувати при успадкуванні нерухомості
Що треба знати про успадкування нерухомості (фото: Freepik)
Найчастіше українці у заповітах вказують, кому має перейти їхня нерухомість після смерті. Але навіть, якщо уся документація складена правильно, родичів померлого можуть чекати неприємні "сюрпризи" після оприлюднення заповіту.
Про те, що треба врахувати спадкоємцям, пише РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на публікацію адвокатського бюро "Вертикаль" у Telegram.
Який нюанс варто врахувати при успадкуванні майна
Юрист Кристина Очкур розповідає, якщо у заповіті вказано тільки успадкування квартири, то усі речі, що знаходяться у ній, - не успадковуються.
"По законодавству вони переходять у власність родичам першої лінії - тобто дітям, дружині чи чоловіку. Буваю ситуації, коли чоловік заповідає дружині квартиру, а його діти від першого шлюбу просто приїжджають і виносять усі речі звідти - дорогі меблі та усю техніку", - каже юрист.
Іноді із речима померлого виносять навіть речі нової власниці квартири.
"У такому випадку жінка безсила і розібратись навіть через суд - дуже складно. Тому що для того, щоб довести, що серед речей є якісь речі, які не належали померлому - це треба якось описувати, складати відповідні акти. Тобто, фіксувати - які були речі і які лишилися", - пояснює Очкур.
При цьому вона додає, що нотаріуси можуть складати акт опису спадкового майна.
"Тому варто собі взяти на замітку для вирішення такої ситуації. Але, на жаль, про це мало хто знає. Тому, якщо у вас така ситуація, що ви успадкували нерухомість, але там ще купа речей померлого, то краще скласти акт опису майна. Бо коли спадкоємці почнуть забирати щось із квартири, щоб не було зайвих проблем. А як показує практика, таке стається часто", - додає адвокат.
Чи можна оскаржити заповіт
Бувають випадки, коли заповіт можуть визнати недійсним. Майже 60% позовів про оскарження заповіту подають близькі та далекі родичі, діти від попередніх шлюбів, які вважають, що їх обділили у спадку.
Оскаржити заповіт можна протягом 3 років з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права на спадок.
Заповіт оскаржувати можуть спадкоємці за законом (діти померлої особи, її чоловік чи дружина, батьки, інші родичі), спадкоємець за іншим заповітом, а також особа, на користь якої здійснено заповідальний відказ.
Раніше ми пояснювали, що робити, якщо отримали майно у спадок із боргами.
Читайте також про те, що робити, якщо не встигли вчасно оформити спадок.
