Багато людей люблять тримати непотрібні речі вдома про всяк випадок, якщо вони раптом колись знадобляться. Але ці накопичення можуть роками захаращувати простір й ніколи не стати в пригоді власнику. Насправді така звичка зберігати непотрібні речі приховує за собою серйозний психологічний розлад.
Про це пише РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на публікацію психіатра Євгена Скрипника у Facebook.
"Ви, мабуть, або бачили сусідів, які захламлюють квартиру, або бачили таких "плюшкіних" по телевізору. Таке патологічне накопичення називається сілогоманією, розладом патологічного накопичення, хордінгом, синдромом Діогена, Плюшкіна або Мессі, диспозофобія - це різновид навʼязливої поведінки, що проявляється у збиранні, накопиченні та зберіганні речей, які не використовуються у повсякденному житті", - пояснює психіатр.
Тобто людині ці речі не потрібні, а вона все одно їх збирає.
"Проблема в більшості випадків розвивається після сильного нервового потрясіння або стресу. Сілогомани завалюють квартиру речами, часто абсолютно новими, наприклад, сукнями з етикетками, побутовою технікою в упаковках. Такі люди не вважають себе хворими і ненормальними, вони прекрасно відчувають себе серед мотлоху", - каже Скрипник.
У новій класифікації хвороб цей розлад винесений окремо в розділ обсесивно-компульсивних розладів.
"Часто квартири людей із синдромом Плюшкіна можна почути по запаху, вони захаращенні й там можуть жити різні шкідники - миші, таргани тощо", - додає лікар.
Симптомом розладу є стійкі труднощі з викиданням особистих речей або розставання з ними - непотрібний одяг, предмети вжитку, газети, журнали зберігаються роками.
"Такі труднощі пов‘язані із суб‘єктивним відчуттям, що потрібно зберігати речі і виникає дистрес, коли думаємо, що потрібно викинути їх", - каже психіатр.
Труднощі з викидання речей призводить до нагромадження речей у квартирі, кімнаті й ці речі заважають використовувати ці приміщення за призначенням. А якщо вони повністю не захаращенні - то це завдяки втручанню третіх осіб, які їх викидають, бо самі хворі цього зробити не можуть.
Накопичування речей викликає дистрес, погіршення соціального, професійного життя хворого.
"Розлад часто починається в легкій ступені вираженості ще в підлітковому віці і з роками симптоми посилюються. Він зустрічається однаково, як в чоловіків, так і в жінок. Має хронічних перебіг перебіг, з періодами загострення і періодами ремісії. Часто має спадкову схильність", - говорить Скрипник.
Він додає, що лікують цей розлад антидепресантами та когнітивно-поведінковою терапією.
Читайте також про те, що таке травма свідка і як її вчасно розпізнати в себе.
Раніше ми писали про те, як побороти внутрішнього критика.