Багато українців зараз стежать за чистотою свого мовлення, тому намагаються уникати слів, які схожі на російські. Але деякі із них насправді пішли від праслов'янської і мають спільнокореневі слова в інших слов'янських мовах.
Про це пише РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на публікацію Project r.i.d в Instagram.
"Мандруючи нашим мовним корінням, можна натрапити на слова, які насправді не є суржиком! Настав час познайомитися із ними ближче", - пишуть філологи.
Вони діляться списком слів, які багато хто уникає у мовленні, бо вважає суржиком. Але насправді їх вживання не є помилкою, тож варто їх вводити у свій активний словниковий запас.
Це слово походить від праслов'янської speti, що означало "поспішати", "дозрівати", "процвітати", "досягати". Воно також є у чеській, словацькій та словенській мовах.
Це слово походить від праслов'янського dvigti, що означало "підіймати", "зрушувати". У нас навіть є сталий вираз "здвинути плечима".
Воно походить від праслов'янського pakostь і пов'язане із kost "кістка", "рештки забитого". В українській мові воно вживається у вислові "зробити пакость", також є дієслово "пакостити".
Це слово походить від праслов'янського bystrь, що означає швидкий. При цьому у словенській, словацькій та болгарській мовах також є слова із цим коренем, тому сміливо можете вживати "бистрий" у мовленні.
Слово походить від праслов'янського glupь і пов'язане із glumь "глум" і gluхь "глухий". Втім тут дуже важливо наголосити, що в українській воно вживається у виразі "глупа ніч" у значенні "темна", "глуха". Але при цьому "глупий" не є синонімом до слів "дурний" чи "нерозумний".
Раніше ми ділились іншою добіркою слів, які помилково вважаються суржиком.
Також ми ділились списком "українських" слів, які вигадала радянська влада, аби спаплюжити нашу мову.