"Це був дурдом". Шеф-кухар розповів правду про популярне українське ТБ-шоу

Це не була якась мрія

За його словами, перемога в шоу не входила у перелік його мрій.

"Ні, це не входило у перелік мрій. Це скорше закритий гештальт, напевно. У 2011 році "1+1" не взяли у проєкт. Я приїхав на відеокастинг, можливо я тоді соромився, хоча я вже тоді нормально стояв на сцені й в інституті був капітаном команди КВК і там збірної. Я, до того як стати поваром, був чудовим артистом. Співав у хорі, грав у КВК, розказував гуморески. Не пройшов у 2011 році, потім пройшло 10 років і з’явилась ця історія. Лежу дивлюсь телевізор, а там реклама "Пекельної кухні" - "якщо хочеш, то давай".

Тричі не взяли на "МайстерШеф"

"Перед тим, теж було образливо, не взяли на "МайстерШеф". Три рази морочили мені голову, запрошували, я два рази відмовив, третій раз вирішив із Люльком піти. Це мій друг, який попав в супер фінал "МайстерШеф професіонали". Блогер Коля Люлько", - додав шеф-кухар.

На момент проб він насправді думав зовсім про інше і був у Полтавській області, де відкривав ресторан.

"Лежу в готелі, дивлюсь телевізор, Новий канал, реклама "Пекельної кухні" Я дзвоню до жінки й кажу "давай спробуємо", вона відповідає "пробуй, заповнюй анкету". Я заходжу в цей же вечір на сайт і заповнюю анкету, і відправляю. Через два тижні дзвінок. "Ви там анкету заповнювали?", я кажу, що так. Вона відповідає, "ну давайте проведемо з вами бесіду та кастинг". Проводила кастинг жіночка, на прізвище Масла. Не пам’ятаю як звати, але прізвище пам’ятаю, бо цікаве прізвище"

"Два відеокастинга ми пройшли й вона каже, ну ми вам передзвонимо, якщо що. Пройшло два-три тижні, дзвонять мені знову і кажуть, "добрий день, це з "Пекельної кухні. Вітаємо, ви пройшли в наступний тур. Беріть свою страву, приїжджайте в Київ для відеокамер". Я якраз готувався до майстер-класу, у мене мав бути в Одесі. Великий майстер-клас дегустаційний. Я беру цю страву з майстер-класу, завакумірував, все красиво зробив і поїхав з нею в Київ. Поїхав на свій день народження. У мене день народження 10 лютого. Вони мені сказали три дати, 9,10,11 лютого. Ну думаю, виберу 10, щоб пощастило. А якщо ні, то скажу "ну у мене там сьогодні день народження, зробіть подарунок". Ну а шо", - розповів Юрій.

Ці шоу - дуже затратні

"Наш режисер "Пекельної кухні", режисирував дві "Пекельних кухні" у сусідів і типажі зрізали, це такий формат. Це треба все під формат. Я насправді не планував. Я на другий проєкт пішов би су-шефом. Знаєте по ієрархії, переможець стає су-шефом. Але, на жаль, другого проєкту не зняли та невідомо чи будуть знімати. Це дуже затратно фінансово. Тому що, я рахував приблизно скільки вони втратили грошей на продукти тільки"

"Метро" на нереальні гроші нагружали нам продуктів. Ми ще їли, нас годували через "Ашан". Ми адміністраторам писали список, він сідав в таксі і їхав на закупи, там були у них знижки та договір з "Ашаном". А продукти на приготування нам давало "Метро", повністю всю продуктову корзину. Там на нереальні гроші, плюс годування всього персоналу, знімальну групу і їх там було понад 20 людей. Ми знімались на Нивках в старій Експо плазі. Там пройшов відеокастинг, заповнили всі документи та сказали, "ну чекайте, якщо все вийде, то ми вам подзвонимо".

"Пройшло ще два-три тижні й знову дзвонять кажуть "добрий день, це "Пекельна кухня. Ви пройшли в шоу, ми вас вітаємо. Ми вас чекаємо через два тижні на таку-то дату, і ми зараз вишлемо в телеграм список всього що ви маєте взяти із собою. Скажіть сім’ї, близьким і родичам, і на роботі, що вас не буде два місяці й ми вас чекаємо в Києві" - описав події шеф-кухар.

Треба бути цікавим режисерам та глядачам

"Ми приїхали, прогнозів ніяких не було, виграєш чи ні. Це шоу, яким би ти не був професіоналом, якщо ти не цікавий і режисерам, ти не цікавий і глядачам, якщо ти просто не цікавий, і на тебе не цікаво дивитись через об’єктив камери, то ти безпонтовий, непотрібний. Яким би ти не був спеціалістом, якщо ти не цікавий і нічого не робиш, то це не має сенсу", - зазнається Юрій.

"От у нас була Яна, вона плакала, кричала, сміялась і просто артистка. По ній театральне училище плаче. Вона до такої степені вміла це зробити. Ну якщо я злий, то я не буду цього робити, то я можу всіх виматюкати й принципово не буду цього робити. Але вона легко і їй в прикол"

Було дуже важко

"Бували моменти Костя забігав і такий "ребята, ну блін, ну, будь ласка, ну робіть щось, ну емоції, ну посміхайтесь. Вас камера знімає, люди будуть дивитись". Ну були там кадри, які цеглою обличчя і все. Особливо у журналіста у цьому вагончику, вдвох. На тебе світить купа софітів, вона збоку сидить і ти дивишся прямо, і тобі задають купу питань, і треба емоції. Коли цілий день пройшов, тебе знімають вночі, навіть під ранок. Ти вже тупо засинаєш, а тобі треба ще якісь емоції показувати, щось там кричати, матюкатись, сміятись. Ти кажеш "ребята, я хочу спати просто спати. Давайте швидше запишемо і я швидше піду спати". Бо коли було 20 людей, це був дурдом. 4 журналісти, 4 вагончики й нас 20. І з кожним треба мінімум півгодини. Люди різні, у кожного різні характери, і кожен це по різному сприймає. Дуже важко", - додав переможець шоу.

"Ну і теж, ти ж не знаючи чи ти переможеш. Виходить так, що там тебе просто попруть, створять проти тебе коаліцію, виведуть тебе на номінацію, підставлять тебе. Так вийшло, що я жодного разу не стояв у номінації за весь проєкт. Пару раз я теж робив помилки, і ми всі люди, і є момент стресу, нервів, стомленості, недосипання і тд, і це дається в знаки, і там в деяких моментах щось пішло не так. Але в більшості, у вечері вилітали люди"

Ми багато чого не показували глядачам

"Я там пару раз фішок запоров, я підняв руку і сказав що я запоров і зараз перероблю. Ну просто, я пройшов скільки тих запар у своєму житті, що мені так на камеру сказати, ну стоїть 40 осіб, ну і що. Летять чеки, а ти стоїш на своєму процесі та видаєш страви. Тобі треба просто видати ці страви, як в ресторані, швидко і гарно. Всі ці заготовки робили ми й дуже багато чого не показали глядачам. Ми ночами робили заготовки. Чим менше людей вставало, тим довше ми це робили, особливо останні рази. Ми там стояли до 6-7 ранку, поки не приходила знімальна група із режисером і не виганяла тебе. Кажуть "ідіть звідси к х*рам собачим, дайте підготувати площадку для зйомки". А ми ще стоїмо і доробляємо ці заготовки всю ніч не спавши", - каже Юрій.

Хейтери - це жах

"Я ж цього не розповідав, не показував і всі там гнусні речі писали, а так би хотілось побачити ці обличчя, хто б побував на нашому місці хоч раз. "Та ви всі там готувати не вмієте, ви всі рукожопи". Там писали хейтери, жесточайші. Те саме, що й на "МайстерШеф". Іноді не розумієш, скільки у людей жовчі й гівна в голові, щоб сидіти та писати такі речі. В житті нічим більше зайнятись, чим обговорювати, обсирати інших людей. Людина для того, щоб там стояти пройшла шлях і вона не просто так попала. Ну вона клоун чи не клоун, вона не просто так туди попала і щоб туди попасти, треба пройти якийсь певний шлях".

"Це вже якісь особисті речі, спочатку вони мене просто неймовірно бісили. А мені кажуть та ти просто забий, не звертай уваги. Мене насправді дуже мало обсирали. Були моменти, але небагато. Я читав це все в ютубі, спеціально читав і перечитував всі коментарі. Я раніше не читав, але поки мені колега не сказав "Юрчик, а ти почитай коменти, там таку діч пишуть, що голова качається". Думаю, ну давай почитаю. Це насправді погана порада, мені це псувало настрій. Думаю собі, ну люди, ну що з вами", - описав своє відношення Діденко.