Не треба лікувати всю родину. Лікар розвінчала основні міфи про глистів

Основні міфи, пов'язані з глистами

Кишкові паразити не потрібно шукати у крові. Антитіла, що визначають відношення до класу імуноглобулінів G, що виникають при зустрічі з паразитом і залишаються надовго, а то й назавжди. Тобто глистів уже немає, а імуноглобулін є.

Не треба лікувати завжди всю сім'ю – наприклад, аскариди – геогельмінт, тобто йому для того, щоб когось заразити, потрібно полежати в землі понад шість годин, і від людини безпосередньо заразитися неможливо.

Скрегіт зубами уві сні (бруксизм) – не вказує на наявність глистів. Це ознака емоційної напруги.

Наявність домашньої тварини в будинку не збільшує шансів глистяної інвазії у дітей. Загальних глистів у нас не так багато. І, щоб заразитися, потрібно, щоб екскременти тварини полежали в ґрунті десь тиждень. Навряд чи у вас вдома є така нагода.

Атопічний дерматит, синдром гіперактивності, бронхіальна астма, порушення розвитку та багато інших захворювань не викликаються глистами.

Не потрібно лікувати глистну інвазію складними "схемами" з купи сорбентів, антигістамінних, пробіотиків та гомеопатії.

Нагадаємо, що гельмінти - це загальна назва паразитичних хробаків, що мешкають в організмі людини, інших тварин і рослин, що викликають гельмінтози.

За даними ВООЗ, щороку приблизно кожна друга людина на планеті заражається одним із трьох основних видів гельмінтів, що призводить до ентеробіозу, анкілостомозу та трихоцефальозу.