Людська історія наповнена як тріумфальними здобутками, так і похмурими періодами, коли людство стикалося з катастрофами та лихами. Від епідемій і воєн до природних катаклізмів та економічних криз - деякі періоди залишили глибокий слід у колективній пам'яті людства як найтрагічніші та нещасні моменти в його історії.
РБК-Україна (проект Styler) розповідає про найгірші періоди, які змогло пережити людство.
Під час підготовки матеріалу використовувалися такі джерела: Listverse, Interesting Engineering, Sky HISTORY TV channel.
Період: 77 000-69 000 мм. до н. е.
Виверження супервулкана Тоба, що відбулося близько 77 000-69 000 років тому на території сучасної Індонезії, стало катастрофою, яка, ймовірно, призвела до скорочення значної частини тогочасної людської популяції. Хоча точна дата події невідома, дослідження геологічних даних та ДНК сучасних людей дозволяють передбачати його масштаби.
Внаслідок викидів попелу вулканічна зима тривала близько 10 років, призводячи до охолодження планети на 3-5 градусів Цельсія.
Оцінити кількість жертв неможливо, проте кількість людей, які вижили, можна приблизно визначити. Жителі Африки значною мірою уникли небезпеки, тоді як жителі Європи та Азії зазнали найбільших наслідків виверження. Генетичний аналіз свідчить, що чисельність населення Землі скоротилася до 2 000-10 000 особин.
Фактично, людство опинилося на межі вимирання в результаті так званого "ефекту пляшкового горла". Ми всі нащадки тих небагатьох, хто пережив катастрофу Тоба. Цей період, ймовірно, був одним із найнебезпечніших в історії людства, коли весь наш вид зіткнувся з реальною загрозою зникнення.
Період: 1205-1150 гг. до н. е.
Події, які називаються "катастрофою бронзового віку", є рядом серйозних потрясінь у соціальній, економічній та політичній сферах, що відбулися в різних частинах Євразії та Середземномор'я.
Історичні записи на той час свідчать про вторгнення деяких "народів моря" в мікенські царства, Хетське царство в Анатолії та Сирії, і навіть Єгипетську імперію у Сирії та Ханаані. Ці події призвели до краху багатьох цивілізацій та культур. Торгові маршрути було зруйновано, економіка зіткнулася з труднощами, і почалася епоха дефіциту ресурсів та зниження грамотності.
Безліч розвинутих держав розпалися чи стали об'єктами варварських нападів. Письменності мікенців та лувійців повністю зникли. Міста від Трої до Гази були практично повністю зруйновані внаслідок воєн, набігів та внутрішніх заворушень. Багато хто з них так і залишився порожнім.
Історик Роберт Дрюс з Кембриджу описує Бронзовий колапс як "можливо, найстрашніше лихо в давній історії, навіть катастрофічніше, ніж крах Західної Римської імперії". Прогрес у таких галузях, як суднобудування, архітектура, металообробка, водопостачання, ткацьке мистецтво та живопис, був забутий на довгі роки і відродився лише приблизно через 500 років - у період пізньої архаїки.
Однак серед усіх лих є й користь: завдяки цій кризі більшість народів Європи та Азії перейшли від бронзи до заліза.
Період: 536-549 роки
У 536 році відбулося перше з трьох потужних вивержень вулканів в Ісландії, які призвели до початку пізньоантичного малого льодовикового періоду. Європа, Близький Схід та частина Азії огорнулася темрявою протягом цілих 18 місяців. Прокопій Кесарійський писав: "Сонце майже весь рік мізерно випускало світло, померкнувши, наче місяць, і те, що відбувалося, нагадувало затемнення".
В результаті постійних сутінок влітку 536 року середня температура планети знизилася на 1,5-2,5 градусів Цельсія, що призвело до початку найхолоднішого десятиліття протягом останніх 2 300 років. По всьому світу почалися посухи та низькі врожаї, а в Китаї влітку випав сніг, що спричинило голод. Ірландські хроніки відзначали низькі врожаї з 536 по 539 роки.
У 541 році найбільші імперії того часу - Сасанідська та Візантійська - були вражені першою пандемією бубонної чуми. Імператор Візантії Юстиніан I захворів на цю хворобу, але пережив її, і тому хвороба була названа його ім'ям.
Чума охопила все Середземномор'я, ставши однією з найбільш смертоносних в історії - вона забрала життя понад 100 мільйонів людей. Візантія, наприклад, втратила половину населення. Хвороби та несприятливі погодні умови призвели до політичного хаосу та довгострокової стагнації в Європі, яка тривала до 640 року. Цей період отримав назву "Темні віки".
Період: 1315-1353 роки
Життя в середньовічній Європі було важким і повним різних труднощів, але в 1315 відбулося особливо тяжке лихо. Весь весняний і літній період не припинялися дощі, температура залишалася низькою, що призвело до масових неврожаїв.
Запаси соломи та сіна були зіпсовані через вологу, і не вистачало корму для худоби. Наприклад, у Лотарингії ціни на пшеницю зросли на 320 відсотків, що зробило хліб недоступним навіть для знаті, не кажучи вже про селян. Це спричинило початок періоду, який називається Великим голодом.
Масштаби лиха були такі, що навіть королю Англії Едуарду II доводилося недоїдати. Згідно з міськими хроніками Брістоля, в 1315 "великий голод був такий страшний, що живих ледь вистачало, щоб ховати мертвих. Кінське і собаче м'ясо вважалося за делікатес".
Крім того, негода негативно позначалася на здоров'ї людей, багато хто страждав від пневмонії, бронхіту та туберкульозу. Період голоду, за деякими оцінками, тривав до 1322 року.
Однак ще тяжчим стало існування в Середньовіччі після прибуття в 1346 хана Джанібека. Його армія привезла із собою чумні бактерії. Під час облоги міста Каффи хитромудрий хан вигадав катапультувати трупи своїх солдатів, що померли від чуми, за стіни фортеці. Це призвело до епідемії в місті, а панічна втеча генуезьких купців на своїх кораблях поширила заразу по всій Європі.
Так почалася друга пандемія чуми в історії після Юстиниановой. Її пік припав на період з 1346 по 1353 рік, проте окремі осередки хвороби продовжували виникати навіть у XIX столітті.
Відома як "чорна смерть", хвороба стала однією з найруйнівніших подій в історії людства. Люди вкривалися виразками та гнійними наривами, розміром з яблуко, і все це супроводжувалося жахливою лихоманкою та блювотою, що вела до болісної смерті.
Пандемія забрала життя близько 200 мільйонів людей у Європі та Азії, і призвела до скорочення населення світу на 22 відсотки. Відновлення чисельності зайняло понад 300 років.
Період: 1600-1648 роки
У 1600 році почався один із найважчих періодів в історії людства. 19 лютого цього року сталося сильне виверження вулкана Уайнапутіна в Перу, яке стало найруйнівнішим у Південній Америці. Ця подія спровокувала настання так званого малого льодовикового періоду.
Глобальне похолодання викликало серйозні наслідки у різних куточках планети. У Китаї літні температури значно знизилися, що призвело до неврожаїв та епідемій. У Кореї посуха 1670 року призвела до загибелі 20 відсотків населення.
У Європі також спостерігалися екстремально холодні літні періоди, які тягнулися практично все століття. Середня температура планети знизилася на 1-2 градусів Цельсія.
Льодовики покрили Гренландію, і норвезькі поселення зникли з острова. Навіть південні моря холоднішими, що дозволило кататися на санках по Темзі та Дунаю.
Холод призвів до зменшення врожайності, нестачі їжі, голодних хвилювань і бунтів. Спалахи інфекційних хвороб стали ще небезпечнішими через брак харчування та погані гігієнічні умови.
А з 1618 по 1648 роки в Європі вирувала Тридцятирічна війна, що стала одним із найжорстокіших релігійних конфліктів в історії. Боротьба між католицькими і протестантськими силами супроводжувалася безліччю битв, облог, погромів і руйнувань, охопивши більшу частину континенту.
Кліматична катастрофа, голод та війни, за оцінками, забрали життя майже третини населення Землі того часу.
Період: 1914-1945 роки
Перша половина ХХ століття була періодом надзвичайних лих. У 1914 році розпочалася Перша світова війна, яка відрізнялася масштабом та використанням передових військових технологій, таких як артилерія, авіація, танки та отруйні гази.
Після війни зникли чотири імперії (Німецька, Австро-Угорська, Османська та Російська), а кількість загиблих, включаючи бійців та мирних жителів, перевищила 14 мільйонів людей.
1918 року світ охопила пандемія іспанського грипу. Точна кількість загиблих від неї невідома - оцінки варіюються від 17,4 до 100 мільйонів осіб, тобто від 0,9 до 5,3 відсотка населення Землі. Смертність від цієї хвороби була особливо високою серед молодих людей через недоїдання, переповнені медичні заклади та недостатню гігієну.
У 1930-х роках світова економіка зіткнулася з Великою депресією, яка призвела до різкого зниження виробництва, масового безробіття та погіршення життєвих умов для багатьох. Ця криза також викликала масові банкрутства та голод.
У 1939 році розпочалася Друга світова війна, яка стала найруйнівнішим конфліктом в історії людства. Вона призвела до смерті десятків мільйонів людей і перетворила більшу частину Європи на руїни. Війна супроводжувалася геноцидом, масовими вбивствами та використанням ядерної зброї.
Читайте також про найбезглуздіші закони в історії людства.
А ще ми писали, що українців уперше в історії номінували на престижну літературну премію BSFA Awards.