Українська література сповнена захоплюючих постатей та історій. Чого нам не розповідають в школі про наших класиків, які теж були людьми зі своїми слабкостями та дивацтвами?
РБК-Україна (проект Styler) розповідає п'ять фактів про видатних українських літераторів, які здивують вас своєю унікальністю.
Іван Франко, один з найзначніших українських письменників, мав близько ста псевдонімів, серед яких Джеджалик, Брут Хома, Мирон, Живий та Кремінь.
Він був не лише талановитим поетом, але й неабияким ловеласом. Франко вважав, що у поета повинна бути жінка, а в ідеалі - щороку інша. Проблем з дівчатами у нього ніколи не було, адже Львів, де він прожив понад сорок років, був містом, яке надихало його творчість.
Він присвячував Львову безліч віршів, демонструючи своє захоплення цим містом. Львів справді став його домівкою, і його літературна спадщина донині залишається невід'ємною частиною культурної ідентичності цього міста.
Микола Гоголь, хоч і відомий як геніальний письменник, мав незвичайні захоплення. Він в’язав на спицях шарфи, шив сукні для своїх сестер та навіть ткав пояси.
Гоголь також мав дивну звичку спати сидячи, а писати свої шедеври лише стоячи. Цікаво, що він винайшов перший атракціон, перетворивши вітряний млин на колесо огляду, на якому катав селянських дітей.
Гоголь залишив величезний слід не лише в українській, а й у світовій літературі, вражаючи читачів своїми творами, такими як "Ревізор" і "Мертві душі".
Ольга Кобилянська з дитинства вільно володіла німецькою та польською мовами, написавши свої перші твори саме цими мовами. Лише пізніше вона вивчила українську, ставши однією з найвидатніших українських письменниць.
Її творчість зосереджена на проблемах гендерної нерівності та емансипації жінок. Кобилянська активно відстоювала права жінок у суспільстві та зображала їхні труднощі в своїх творах. Її роман "Земля" став важливим кроком у розвитку української літератури.
Ольга Кобилянська була не лише майстром слова, але й символом боротьби за жіночі права, надихаючи багатьох жінок до боротьби за свою свободу та рівність.
Іван Лозов'ягін, відомий під псевдонімом Іван Багряний, мав безліч псевдонімів, але найбільше запам’ятався саме цим. Він черпав натхнення з творів Миколи Хвильового, ставши важливою фігурою в українській літературі.
Багряний чотири рази намагався втекти від радянської влади та кілька разів тікав з-під арешту. Через постійне переслідування він завжди носив з собою ціанистий калій, тримаючи ампулу в лацкані піджака на випадок, якщо його впіймають.
Його життя було сповнене небезпеки, але Багряний не зламався і продовжував боротися за права українців, залишивши по собі глибокий слід в історії. Його літературні твори, такі як "Тигролови", і далі надихають нові покоління.
Марко Вовчок, справжнє ім'я якої Марія Вілінська, вважається фатальною жінкою української літератури. Вона мала унікальну здатність маніпулювати чоловіками, які втрачали голову від її чар.
Попри мізогінні настрої деяких сучасниць, її вплив на чоловіків був настільки сильним, що двоє її чоловіків померли на її руках, а ще один покінчив життя самогубством через нерозділене кохання. Стосунки з Пантелеймоном Кулішем також були вкрай драматичними; її зрада з Тургенєвим залишила слід у його серці.
Куліш, розгніваний її зрадою, почав поширювати чутки, що твори Марко Вовчок насправді написані її чоловіком. Сьогодні Марко Вовчок залишається загадковою фігурою в українській літературі, навколо якої досі ведуться суперечки щодо її внеску та особистості.
Раніше ми писали, які 5 нобелівських лауреатів народилися в Україні та здобули всесвітню славу.
Читайте також, які 6 українців перевернули світ науки та техніки з ніг на голову.
При написанні матеріалу використовувалися наступні джерела: сайти Op.ua, "Всеосвіта", Вікіпедія.