Таємницю "кривавих водоспадів" в Антарктиді розкрито. Про що дізнались вчені

Історія відкриття

У далекому 1911 році учасники британської експедиції вперше побачили, як у Сухих долинах Східної Антарктиди з льодовика у крижане озеро витікає криваво-червоний потік води.

Це місце назвали льодовиком Тейлора - на честь австралійського геолога Гріффіта Тейлора, який його відкрив. Самі ж потоки охрестили "кривавими водоспадами" (з англ. Blood Falls).

Впродовж десятиліть походження цих сюрреалістичних потоків пов'язували як із природніми процесами, так і з апокаліптичними пророцтвами.

Звідки на льодовику водоспад

Солона вода червоного кольору виходить із невеликої тріщини в льодяному водоспаді. Джерелом води є озеро, вкрите 400 метрами криги, віддалене на декілька кілометрів від водоспаду.

На думку вчених, воно сформувалось, коли Сухі долини були затоплені морською водою, а після відступу води й наступу льоду (від 4 до 1,5 млн років тому) озеро опинилось під товстим шаром криги.

Солоність води в озері перевищує солоність в океані в чотири рази, тому вода не замерзає навіть при мінус 10 градусах за Цельсієм.

Ось так виглядають "криваві водоспади" (скриншот)

Перші дослідження й теорії

Дотепер більшість досліджень "кривавих водоспадів" були пов'язані з хімічним складом води та мікробами, які в ній мешкають. Однак повний мінералогічний склад талої води визначеним не був.

Перші дослідники Антарктиди пояснювали незвичайний колір потоків червоними водоростями.

У 2006 та 2018 роках команда американських науковців взяла з льодовика кілька зразків води. Дослідивши її склад під мікроскопом і проаналізувавши отримані дані, експерти виявили високий вміст оксиду заліза. Це і пояснило колір води.

Крім того, група вчених під керівництвом Джилл Мікуккі з Гарвардського університету змогла довести, що крижане озеро заселене специфічними мікроорганізмами, життєдіяльність яких також може впливати на колір води.

Останні відкриття й розгадка таємниці

Нещодавнє дослідження матеріалознавця Кена Ліві з Університету Джона Хопкінса, опубліковане в журналі Astronomy and Space Science, відкрило завісу таємниці.

Детальне вивчення зразків води з льодовика під потужним електронним мікроскопом показало присутність у ній великої кількості крихітних наносфер, насичених залізом.

Науковець пояснив, що ці наносфери походять від стародавніх мікробів і є надзвичайно малими (сота частина розміру еритроцитів людини). Водночас у талих водах льодовика Тейлора їх дуже багато.

Окрім заліза наносфери містять кремній, кальцій, алюміній та натрій. Саме цей унікальний склад надає воді кривавого забарвлення коли вона виходить із льодовика та контактує із киснем, сонячним світлом й теплом.

Ліві уточнив, що раніше ніхто не зміг зробити це відкриття, оскільки всі шукали не те, що треба. Вважалося, що вода стає червоною через наявність у ній якогось мінералу. Проте наносфери не мають кристалічної структури (решітки) - тож і лишались до останнього часу "невидимими".