До переходу на новий церковний календар, який почав діяти 1 вересня 2023 року, українці відзначали Святвечір 6 січня. Деякі парафії продовжують дотримуватись святкування за старим календарем. Перехідний період триватиме до 2025 року, аби люди змогли плавно перелаштуватися на нові дати свят.
Про те, що можна і не можна сьогодні робити, та яких традицій треба дотриматись, читайте у матеріалі РБК-Україна (проект Styler).
Під час підготовки матеріалу використовувалися джерела: сайт ПЦУ, Вікіпедія.
Здавна українці ретельно готувалися до Святвечора - прибирали домівки і прикрашали різдвяним павуком. Це декор із соломи у вигляді ромбів, що символізував зв'язок із предками. Також в домі встановлювали дідуха - ритуальний сніп, який першим або останнім в'язали під час жнив.
Господині на святкову трапезу готують 12 пісних страв, на знак подяки за кожний прожитий місяць у році. Також цю сакральну цифру пов'язують із 12 апостолами Ісуса Христа. Головною стравою на Святвечір є кутя. Її щедро заправляють медом, маком, горіхами, сухофруктами, цукатами. Під тарілку із кутею кладуть гроші, щоб господарі жили у достатку в наступному році.
Вечерю розпочинають із молитви, господар запалює свічку на столі, дякує за прожитий рік Господу. Першою куштують кутю, тоді всі решту страв. Під час трапези заведено згадувати померлих родичів та запрошувати їхні душі на Святий вечір. Для цього усі страви залишають на столі на ніч. Наступного дня усіх їх можна їсти, окрім куті.
Наприкінці вечері уже можна колядувати та вітатися одне із одним "Христос народився" і відповідати "Славімо його".
Щоб господарство у наступному році велося, діти мають залізти під стіл й кукурікати, мекати, бекати. А сам господар йде провідати худобу, а потім у садок лякати дерева, які не родять, що зрубає їх в наступному році, якщо вони не дадуть плоди.
Зазначимо, що за новим календарем 6 січня християни святкують Водохреще.
Нещодавно ми ділились церковним календарем на 2024 рік.
Читайте також про те, що робити із кутею, яка залишилась після Святвечора.