У багатьох українців у розмовній мові виникає плутанина, як правильно говорити - Великдень чи Пасха, паска чи куліч?
Про те, яку термінологію доречно вживати і чому, розповідаємо у матеріалі нижче.
Великий тлумачний словник сучасної української мови, у якому зібрано 250 тис. слів та словосполучень, подає наступне тлумачення слова Великдень:
"Церковне християнське весняне свято, присвячене воскресінню Боголюдини - Спасителя світу Ісуса Христа".
У цьому ж словнику пояснення Пасхи йде з приміткою "те ж саме, що й Великдень".
Втім філолог Олександр Авраменко у своїх уроках акцентує на тому, що в словнику української мови в редакції Бориса Грінченка слова "Пасха" немає. А в інших словниках це слово подається з різними обмеженнями.
"Пасха - це назва відповідного єврейського свята. Саме від цієї назви походить слово паска - солодкий хліб, який випікають на Великдень. А весняне християнське свято в українській мові називається Великдень. У родовому відмінку наголос припадає на "и", - каже експерт.
Багато українців у розмові вживають фразу "освячувати куліч на свято". Втім це є помилкою. В українській мові великодній обрядовий хліб називається паскою.
Ось із яким тлумаченням йде це слово у вищезгаданому словнику:
"Паска - це солодкий здобний білий хліб циліндричної форми, що за православним звичаєм випікається на Великдень".
А от визначення куліча у словнику взагалі нема. А українська Вікіпедія подає наступне трактування цього слова:
"Куліч - російський великодній хліб, виготовлений з пшеничного борошна, вершкового масла, яєць, молока або вершків, цукру, свіжих дріжджів".
Олександр Авраменко також не одноразово пояснював, що "куліч може бути тільки у російській мові".
Також він наголосив, що розфарбовані курячі яйця потрібно називати крашанками або ж писанками. У жодному разі не можна говорити "яєчка", оскільки це парні чоловічі статеві залози.
Раніше ми розповідали про те, як правильно говорити українською мовою - чашка, філіжанка чи горнятко.
Читайте також про те, чи будуть вихідні на Великдень.