Святкуємо Великдень чи Пасху та їмо паску чи куліч? Ось як правильно говорити

Святкуємо Великдень чи Пасху?

Великий тлумачний словник сучасної української мови, у якому зібрано 250 тис. слів та словосполучень, подає наступне тлумачення слова Великдень:

"Церковне християнське весняне свято, присвячене воскресінню Боголюдини - Спасителя світу Ісуса Христа".

У цьому ж словнику пояснення Пасхи йде з приміткою "те ж саме, що й Великдень".

Втім філолог Олександр Авраменко у своїх уроках акцентує на тому, що в словнику української мови в редакції Бориса Грінченка слова "Пасха" немає. А в інших словниках це слово подається з різними обмеженнями.

"Пасха - це назва відповідного єврейського свята. Саме від цієї назви походить слово паска - солодкий хліб, який випікають на Великдень. А весняне християнське свято в українській мові називається Великдень. У родовому відмінку наголос припадає на "и", - каже експерт.

Освячуємо паску чи куліч?

Багато українців у розмові вживають фразу "освячувати куліч на свято". Втім це є помилкою. В українській мові великодній обрядовий хліб називається паскою.

Ось із яким тлумаченням йде це слово у вищезгаданому словнику:

"Паска - це солодкий здобний білий хліб циліндричної форми, що за православним звичаєм випікається на Великдень".

А от визначення куліча у словнику взагалі нема. А українська Вікіпедія подає наступне трактування цього слова:

"Куліч - російський великодній хліб, виготовлений з пшеничного борошна, вершкового масла, яєць, молока або вершків, цукру, свіжих дріжджів".

Олександр Авраменко також не одноразово пояснював, що "куліч може бути тільки у російській мові".

Як правильно називати великодні яйця (фото: Instagram/pysanka.art)

Також він наголосив, що розфарбовані курячі яйця потрібно називати крашанками або ж писанками. У жодному разі не можна говорити "яєчка", оскільки це парні чоловічі статеві залози.