Про українську мову склалося чимало стереотипів, пов'язаних із виникненням та розвитком, частина з них була вигадана російською пропагандою. Деякі із них побутують у нашому суспільстві й досі. Часто саме через них деякі українці не хотіли нею спілкуватися.
Про це розповів філолог Андрій Шимановський на своїй сторінці в Instagram.
Українська мова виокремилася від східнослов'янської підгрупи балто-слов'янської гілки індоєвропейських мов. У Київській Русі простий люд розмовляв давньоукраїнською мовою, або давньоруською народно мовою. Це зовсім не російська, а наступниця праслов'янської мови, з діалектних масивів якої виникли українська, білоруська та російська.
Усі слов'янські мови мають діалекти, наприклад у білоруській є трасянка. Суржик переважно з'явився через агресивну радянську політику та внаслідок впливу російської мови шляхом розмивання нормативних норм у вимові, відмінюванні, уживанні слів та фразеологізмів.
Попри заборони і перекручування, українська мова змогла зберегти індивідуальні риси. До них належать:
Це є підтвердженням існування окремої української літературної мови, яка не позбавлена регіональних особливостей.
Значна частина українців є білінгвами й розуміє російську мову, бо вимушено чула її або вивчала за часів СРСР. А от росіяни, які ніколи не вивчали або не чули українську, не розуміють її, або розуміють не повністю, або розуміють неправильно.
У лексичному складі найближчою до української мови є:
Агресивна мовна політика мала вплив на частину України, яка входила до її складу. На землях України, які належали до складу Австро-Угорської імперії, було менше обмежень щодо використання української мови.
Зросійщення сходу сприяла вимушена міграція через колективізацію, розкуркулення, голодомор, індустріалізацію, репресії та Другу світову війну. Мовна політика часів застою зменшила кількість і якість україномовних видань та витіснила українську із більшості сфер життя.
Трудові мігранти в СРСР використовували російську як основну для комунікацій. Як результат - українська поступово виходила з ужитку на побутовому рівні. Саме це й спричинило домінування російської, особливо в містах.
Там це стало наслідком мовної політики у вищій школі та "покріпачення" селян: до кінця 60-х років у селян забрали паспорти, і виїхати вони не мали права без дозволу голови колгоспу/радгоспу навіть на навчання.
Раніше ми розповідали про те, яких українських слів так боялась радянська влада, що вилучила їх зі словників.
Читайте також про те, які українські слова помилково вважають російськими.