"Ставили хрестики кіптявою зі свічки". Етнолог розповіла про обряди і заборони на Чистий четвер
З великоднього четверга розпочинається цикл святкування Господнього воскресіння. У цей день треба завершити прибирання в домі, також подбати про духовне очищення. Саме тому це свято ще називають Чистим четвергом.
Про те, яких традицій та заборон здавна дотримувались українці у Чистий четвер, в інтерв'ю РБК-Україна розповіла кандидатка історичних наук та етнологиня Інституту народознавства НАН України Анастасія Кривенко.
Традиції та заборони Чистого четверга
"Треба було прибрати домівку, усе мало бути чистим. Господиня могла обмітати хату ще до схід сонця. Дехто казав, що це слід робити голяка, щоб відвернути від хати не тільки нечисту силу, а й жаб, гадюк, мишей. Обов'язково треба було помитися. Дівчата йшли до річки, бо вірили, якщо хтось мав шкірні хвороби, то ця цілюща вода очистить тіло і душу від всього бруду і всіх хвороб", - розповідає етнологиня.
У деяких регіонах у Чистий четвер українці виготовляли свічки, а ввечері з ними йшли до церкви й запалювали під час служби. Повернувшись додому, з нею обходили хату, ставили кіптявою зі свічки хрестики над дверима і навіть вікнами. Це мало слугувати оберегом від усього лихого.
"На Житомирщині вірили, що з цією свічкою можна побачити домовика. З нею вилазили на горище і намагались намацати його. Якщо домовик має шерсть - це ознака, що рік буде вдалим і багатим, а якщо він лисий - то рік буде бідним", - каже Кривенко.
Також у багатьох регіонах було вірування, що саме в Чистий четвер душі померлих з'являються на землі. На Поліссі влаштовували поминальну вечерю.
"У Чистий четвер треба було себе належно поводити, не шуміти. Готувати себе і домівку до свята. Також традиційно у цей день пекли паски. Якщо не встигли зробити це у четвер, то пекли їх у суботу. У п'ятницю це не можна було робити - це вважався траурний день, бо розіп'яли Ісуса Христа", - пояснює науковиця.
У цей день українці дотримувалися строгого посту, а також уже під вечір не виконували важкої роботи по дому, оскільки надходила Страсна п'ятниця. У Чистий четвер могли уже виготовляти писанки та крашанки.
Також у Чистий четвер віряни ходили до сповіді та причастя, аби підготуватись духовно до свята Господнього воскресіння. У цей день не можна було сваритися, люди вірили, що інакше тоді весь рік проведуть у сварках.
Раніше ми писали про те, які великодні традиції знищив СРСР.
Читайте також про те, чим відрізнявся традиційний великодній кошик від сучасного.