Старий Новий рік відзначають у ніч із 13 на 14 січня. Саме в цю дату раніше наші предки святкували Новий рік, тобто за юліанським календарем. Зараз ми кажемо "за старим стилем". Вечір напередодні називають Щедрим або Маланчиним, наступного дня відзначають День святого Василя.
Про традиції давніх українців та прикмети, в які вони вірили - детальніше читайте в матеріалі Styler.
Сама назва цього свята є оксюмороном, і абсолютно незрозуміла іноземцям. В Україні воно з'явилося у 20 столітті, коли в СРСР стався перехід на григоріанський календар.
До цього українці відзначали Новий рік за юліанським календарем, тобто в ніч із 13 на 14 січня. Крім того, 13 січня ще є свято Маланки, а 14 - День святого Василя.
Головною традицією Старого Нового року є посівання. Посівати починають ще з самого ранку до сходу сонця. Робили це переважно хлопчики або чоловіки, тому навіть існує прикмета, що першим в дім цього дня повинен зайти чоловік.
13 січня, тобто на Меланки, дівчата ходять щедрувати, а потім гадають на свого судженого. Хлопцям може поталанити засватати дівку ще раз, якщо попереднього разу не вдалося.
Хода звіздарів на Маланки (фото: inlviv.in.ua)
Одним з найвеселіших обрядів щедрування є з козою Маланкою. Так по традиції щедрувальників супроводжувала коза Маланка, в яку найчастіше переодягалися хлопці та намагалися буцнути господарів будинку. За обрядом, козу вбивали, а оживити її треба було піснями та жартами.
На святковий вечір обов'язково збирається ціла родина. За стіл усі сідали в чистому одязі, просили один в одного пробачення. Вірили, що так увесь рік пройде в мирі.
Оскільки напередодні Старого Нового року Щедрий вечір, то й стіл повинен бути відповідним. Його накривають із ситних страв, головою яких є кутя. Її завжди заправляли вершками або смальцем, тому й називали Щедрою.
Дівчата особливо любили Старий Новий рік не лише за щедрування, а й за ворожіння. Вірили, що з 13 на 14 січня вони є найбільш вірогідними.
У цю ніч незаміжні дівчата кладуть під подушку чотири королі з колоди карт, щоб побачити уві сні майбутнього нареченого. У селах дівчата ставили на підлозі зерно, воду, дзеркало і глину, а потім впускали в хату півня. Так перевіряли, яким буде майбутній чоловік.
Якщо півень піде в до зерна, чоловік буде багатим. Якщо до дзеркала - гультяєм, якщо до глини - бідним, якщо до води - п'яницею.
Найбільше дівчата любили ворожити 13 січня (фото: amazingukraine.pro)
Також дівчина перед сном закривала скриню з приданим на ключ, вішала його собі на пояс і, засинаючи, казала: "Суджений прийди, скриню відчини". Хто насниться - той і чоловік.
Найцікавішим ворожінням було підійти під сусідський паркан і послухати, що там говорять. Якщо у розмові чути слово "іди", то це означало, що в цьому році заміж вийде, а якщо - "сиди, стій", то рік буде дівувати.
На Старий Новий рік існувало багато прикмет (фото: Getty Images)
13 та 14 січня ніколи не давали та не брали нічого в борг, адже вважалося, що весь рік може пройти в злиднях. Не було заведено рахувати монети та промовляти вголос слово "тринадцять".
Увечері 13 січня у тарілку з чистою водою насипали монети. Таріль із грошима ставили на підвіконня так, щоб відбивалось у воді небо. Такою водою умивались дівчата. Це робилось, щоб примножити красу, силу, молодість.
До того ж не можна було виносити з хати сміття, щоб "не винести з дому щастя". А щоб його залучити, до хати завжди першим заходив чоловік.
Раніше ми розповідали, як правильно загадувати бажання на Старий Новий рік.
Читайте також рецепт української Щедрої куті, яку готували 13 січня в давнину.