Співак Андрій Кравченко: Якщо артист "перевзувся" щиро - то це тільки плюс

Нижче представлена скорочена версія нашої розмови. Повне інтерв'ю дивіться на YouTube-каналі РБК-Україна.

– Можна сказати, що на сцені ти, в принципі, вже давно. Але пік популярності настав зараз. Чому цього не було раніше, до війни?

– Я для себе проаналізував цей період з початку війни й до сьогоднішнього дня. І проаналізував також дуже багатьох людей. Просто своїх колег, можна сказати, авторів і так далі. От я бачив, що на початку війни, після повномасштабного вторгнення десь пройшло пів року, було дуже багато створено нових пісень, нових хітів, потужних пісень. Був сплеск.

Тому що були емоції, війна вплинула на всіх нас загалом. І досі впливає. Але просто, як би страшно не звучало, війна стала нормою. І вже немає тих емоційних гойдалок, які були спочатку.

Чому в мене так вийшло? Тому що я почав писати пісні власні і зрозумів, що потрібно їх реалізовувати.

– А як ти ставишся до колег, які "перевзулися"? Які до повномасштабного вторгнення співали російською, а зараз виходять на сцену і вже співають українською.

– Я нормально ставлюся до цього... Я не можу сказати, що вони перевзулися, якщо вони по-справжньому це роблять.

Це погано - хто підлаштовується. А хто це зробив дійсно щиро - це, навпаки, плюс їм великий! Я завжди ставлю на місце людей себе і потім думаю, як би було, якщо б, наприклад, в мене була б така ситуація. Можливо, я почав би також співати українською мовою, як і всі, звичайно.

– Ти сказав, що тема Олега Винника вже закрита. Але є такий факт, що ти працюєш з його концертним директором. А як так сталося?

– Світ українського шоу-бізнесу дуже малий і обмежений. І професіоналів дуже мало. Знаєте, казали й кажуть: "От Кравченко молодець, бо користується досвідом інших". Але все одно: чому я зв'язався з Сергієм? Тому що це було взаємно. Він також хотів цієї зустрічі.

А допомогла нам лікарка одна, до якої я потрапив, з якою і він лікувався. Ми просто почали говорити, от вона мені поставила питання: "Андрію, а як ти до цього ставишся, що я порівнюю (з Винником)?". Тоді задавали всі ці питання, і я нічого однозначного не відповів

А вона каже: "А я знайома з тим і тим". А потім в мене сталася невелика ситуація з моїми минулими концертними директорами. І я вирішив, що потрібно зараз спробувати змінювати команду. Так і вийшло з ним піти на контакт.

– А він розповідав, можливо, якісь практичні моменти, які вони проходили з Олегом? Чи застосовували якось ви їх у своїй практиці?

– Так, звичайно, він підказує. Ви знаєте, щоб конкретно якісь моменти, що там було в Олега, і ми застосовуємо зараз в мене - ні. Він просто розказував, який це важкий та тернистий шлях, який все ж потрібно пройти. І я скажу, що в кожного шлях різний.

Як би я не хотів повторити, наприклад, шлях Олега Винника - це просто неможливо. Тому що є багато різних факторів. Залежить від піару, від самого бажання артиста працювати: як взаємодіяти з публікою, щирий-нещирий, тверезий-нетверезий - оці всі моменти.

– Ти часто бачиш на концертах один і тих же фанаток? Вже є якась стабільна група жінок, які завжди їздять з тобою концертами по всій Україні?

– Стабільної групи немає, але є окремі дівчата, які приїжджають на більшість концертів. Тобто хтось, наприклад, їздить на заході України, постійно на кожному концерті, де б я не був, вони завжди приїжджають. Хтось - в центральній Україні їздить. Але вони приїжджають зі своїми подругами.

Відомий співак відповів, що думає про артистів, які "перевзулися" (фото: РБК-Україна)

– Верховна Рада нещодавно ухвалила закон про декларування зброї громадян і здачі її до поліції. А як у тебе з цим? Ти офіцер запасу, маєш зброю. Поділися власним досвідом.

– Звичайно, я нормальна людина, яка готується до всього. У мене і бронежилети, і каски є якщо що. Я, як хлопчик, грався ж у ті війнушки. Я неодноразово їздив до хлопців на передову, наприклад, у тому самому бронежилеті, з каскою і зброєю. Але я про це не маю нікому звітувати, бо я нікому, слава тобі, Боже, не винен нічого. Окрім себе і своїх рідних.

Щодо зброї. Я тренувався, можна сказати, все своє свідоме життя, тому що коли почалась війна у 2014 році, то вже тоді якісь думки були, що воно може докотитися і до сьогодення. Воно так і сталося. Тому я в деяких моментах використовував зброю: тренувався на полігоні і в спецпідрозділах різних.

Для мене це в першу чергу самозахист і бути готовим до всього. І самодисципліна. Тому що зброя - це величезна відповідальність. Це так просто не залишиш, не складеш. Так само і з дозволами. Потрібно їх оновлювати. Потрібно, щоб це було все ліцензовано. В мене ніякої незаконної зброї немає. Все законно, все цивільно і все за правилами.

– А як зараз ти заспокоюєшся під час ракетних атак, ударів "Шахедами"?

– Я просто не напрягаюся, щоб мені заспокоюватися. Я емоційна людина, але не до такого стану, щоб мені треба було заспокоюватися... Я на "Шахеди" взагалі не звертаю уваги. Я для себе просто виніс такий вердикт, що якщо тривога, якщо ти не спускаєшся, наприклад, в укриття, то нема чого і хвилюватися. Прийняв ситуацію, от і все. Так само, якщо ти їдеш за кермом, наприклад, ти ж не думаєш, що ти зараз втрапиш в якесь ДТП. Ну... Віриш в краще. Так само і тут.

Ну, звичайно, потрібно дбати про свою безпеку. Якщо ти розумієш, що небезпека, і ти бачиш, що "Шахеди" летять - потрібно йти в укриття, чи ховатися в ванну, дві стіни і так далі. Дітей ховати, своїх близьких, рідних.

Я чув, що таке вибухи поруч. Мабуть, кожен має свій метод. Просто треба про це не думати. Я ж казав, що якщо когось не влаштовує - жінки можуть і виїхати за кордон. Звичайно, є якісь фактори, які впливають на тебе, аби залишитися тут. Родичі, близькі, сім'я. Але потрібно щось з собою робити.

Відомий співак зізнався, що не боїться вибухів (фото: instagram.com/andrii_kravch)

– У майбутньому ти хочеш завоювати європейську аудиторію?

– Не буду. Не хочу. Мені достатньо тут. Я настільки люблю Україну!.. Але якби я хотів завоювати аудиторію європейську, то я б вже поїхав, наприклад, і вже там починав би свій шлях. Але в мене, як-то кажуть, немає охоти на це все.

Мене наскільки влаштовує тут, наскільки я люблю українців і Україну, що не страшні ані "Шахеди", ані ракети... В мене таке відчуття, що тут найкращі люди живуть.