Спеціально до Хелловіну. У NASA показали моторошне "обличчя" Юпітера

Що відомо про місію

Місія NASA під назвою Juno ("Юнона") була запущена 5 серпня 2011 року для вивчення Юпітера з полярної орбіти. Йдеться про автоматичну міжпланетну станцію, яка розпочала детальні дослідження Юпітера 4 липня 2016 року.

Основними науковими цілями місії є збір даних про планету для дослідження:

• формування та походження атмосфери
• вимірювання глобальної кількості кисню (води) і азоту (аміаку)
• глибинної атмосфери
• магнітного поля
• гравітаційного поля та розподілу маси всередині планети
• тривимірної полярної магнітосфери та полярних сяйв

Дослідження інших планет річ непроста (фото: NASA/JPL)

Хто й коли зробив світлину

7 вересня цього року міжпланетна станція NASA здійснювала 54-й проліт навколо Юпітера та зафіксувала бурхливі хмари й шторми вздовж лінії, що розділяє денну та нічну сторони планети. При цьому станція перебувала на висоті близько 7700 км над вершинами хмар.

Низький кут сонячного світла підкреслив складну топографію планети в цьому регіоні. Водночас хмари Юпітера "склались" в цікаву оптичну ілюзію, так звану парейдолію - хибне зорове сприйняття реальних об'єктів як інших.

Використовуючи необроблені дані з камер Juno, дослідник-аматор Володимир Тарасов зробив унікальне фото.

"На знімку планета, здається, зникає на темному тлі космосу... Вихрові хмари Юпітера начебто створюють насуплене людське обличчя. Половина зображення перебуває в темряві (з нічної сторони планети), майже створюючи враження, що обличчя ніби виглядає з-за дверей", - прокоментували цю світлину в NASA.

Зображення й справді цікаве (фото: NASA)

Основне про Юпітер

Юпітер - п'ята від Сонця та найбільша планета Сонячної системи. Разом із Сатурном, Ураном і Нептуном його класифікують як газового гіганта.

Він - більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом узяті (майже в 318 разів масивніший за Землю). Водночас маса Юпітера недостатня для того, аби він перетворився на зорю, подібну до Сонця.

Ця планета була відома людям із глибокої давнини, про що свідчать міфології та релігійні вірування різних культур (месопотамської, вавилонської, грецької і т.ін.).

Сучасна назва "Юпітер" походить від імені давньоримського верховного бога-громовержця.

Цікаво, що на Юпітері бувають потужні шторми, блискавки та полярні сяйва. Крім того, в його атмосфері ще з XVII століття помітна велика червона пляма - гігантський шторм.

Юпітер має 95 супутників, найбільші з яких - Іо, Європа, Ганімед і Каллісто - було відкрито ще в 1610 році.

Досліджують Юпітер за допомогою наземних та орбітальних телескопів.