ua en ru

"Смерть була благословенням": батько 8-річної Емілі розповів шокуючі деталі її загибелі від рук ХАМАС

"Смерть була благословенням": батько 8-річної Емілі розповів шокуючі деталі її загибелі від рук ХАМАС ХАМАС убили 8-річну Емілі (Колаж РБК-Україна)

Кібуц Бері в Ізраїлі постраждав у рази сильніше за інші поселення на півдні Ізраїлю. Частина мешканців загинула під час вторгнення ХАМАС, ще частина - зникла безвісти, і десятки людей були викрадені. Томас Хенд дві доби не знав про місцезнаходження своєї 8-річної доньки Емілі й коли дізнався, що вона загинула - зітхнув із полегшенням.

Чому спустошений загибеллю дитини батько так відреагував на сумну новину, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) із посиланням на CNN.

Поселення Бері - курортне місце неподалік Мертвого моря. Там чудова природа та місця для відпочинку. Єдине, що не дозволяло цьому кібуцу бути ідеальним - близькість до Сектору Газа та періодичні обстріли.

Рано вранці 7 жовтня ХАМАС вторглися на територію кібуцу, де на той момент проживало трохи більше тисячі людей. Терористи вбили понад 120 мешканців поселення, зокрема й дітей. Ще частину – вони викрали. Бойовики підпалювали будинки, чекали, коли люди почнуть вибігати надвір і там їх безжально вбивали. Вони грабували та знищували все, що могли.

Томас Хенд приїхав до Бері близько 30 років тому волонтером і планував там залишитися лише на кілька місяців. Але залишився на багато років. Декілька років тому його дружина померла від раку, і він самостійно виховував доньку Емілі.

Коли він почав отримувати повідомлення від сусідів про терористів, які захоплюють будинки та підривають кімнати-сховища, всі думки Тома були про його маленьку дівчинку.

Напередодні увечері 8-річна Емілі вирушила до своєї подруги з ночівлею, і батько не хвилювався навіть коли завили сирени. Повітряні тривоги там не рідкість, у кожному будинку є спеціальні кімнати, і він був упевнений, що дівчатка будуть у безпеці.

"Потім я почув постріли. І було вже надто пізно. Якби я знав... Можливо, я б побіг і забрав би її, її подругу, матір подруги та привів би до себе. Але, коли я зрозумів, що відбувається, було вже занадто пізно", - розповів Том.

Він не міг вийти з дому, бо на той момент кібуц захопили терористи зі зброєю.

"Мені потрібно було думати про Емілі. Вона вже втратила матір, я не міг ризикувати собою, щоб вона втратила ще й батька", - додав чоловік.

"Смерть була благословенням": батько 8-річної Емілі розповів шокуючі деталі її загибелі від рук ХАМАС

8-річна Емілі стала ще однією жертвою ХАМАС (фото надане батьком Томом Хендом)

У кібуці є власний добровільний загін екстреної допомоги - 15 осіб, які мають захищати поселення до приходу армії. А військова база знаходиться за кілька хвилин їзди, тому жителі Бері чекали їхнього приходу з хвилини на хвилину.

Але тим, кому вдалося сховатися чи забарикадуватися у бомбосховищах, змушені були чекати на військових майже 20 довгих годин. У ЦАХАЛ потім повідомили, що їм довелося пройти багатогодинні запеклі бої, щоб отримати контроль над Бері.

Жителів евакуювали до найближчого готелю на березі Мертвого моря. І багато хто вижив бачили, що вулиці поселення просто усіяні трупами. Разом із тими, хто вижив, був і Том Хенд.

Він майже дві доби чекав будь-яких новин про Емілі, бо доля дівчинки була невідома. І чоловік найбільше боявся, що донька потрапила у полон до ХАМАС. Коли до нього прийшла команда лікарів, психіатрів та соціальних працівників - він зрозумів, що дівчинка загинула.

"Вони сказали: "Ми знайшли Емілі. Вона мертва", а я просто сказав: "Так!". Я сказав "так" і посміхнувся, тому що цей варіант був найкращим з усього, що я міг припустити", - зізнається батько.

І з усіх варіантів її смерть виявилася найменш болісною для батька.

"Вона була мертва. Я знав, що вона була не одна, вона не була в секторі Газа, вона не була в темній кімнаті, заповненій величезною кількістю людей, які штовхають один одного. Якщо ви знаєте що-небудь, що роблять із людьми в Газі Те, як там поводяться з людьми, у них немає ні їжі, ні води, вони в темних кімнатах і перебувають у жаху щохвилини кожного дня і так може тривати місяцями або навіть довгі роки. Так що смерть була благословенням… Абсолютним благословенням", - зі сльозами на очах сказав Том.

Поруч із ним зараз його друзі та сусіди по кібуцу. До Тома підходять друзі його дочки та обіймають. Вони вже все розуміють. Ті, хто вижив, готові повернутися до свого кібуцу, як тільки дозволять військові.