Скажіть, що у вас є план: психолог пояснив батькам, як говорити з дітьми про ракетний чи ядерний удар
Фото: Як правильно говорити з дітьми про ядерну та ракетну атаку (Getty Images)
Готувати дітей до можливого ядерного чи ракетного удару, чекати на них і постійно обговорювати - не варто. Проте батькам потрібно знати, як з дітьми говорити на такі серйозні теми та що відповідати на запитання.
Дитячий психотерапевт Вікторія Горбунова пояснила батькам, як говорити із дітьми на тему ядерної чи ракетної атаки.
"Ми не повинні готувати ні дітей, ні себе, в сенсі - чекати, постійно думати та обговорювати. Така думально-очікувальна підготовка до того, що найімовірніше не станеться, лише розганяє маховик тривоги та страху. Власне життя перетворюється на очікування ядерної війни та зими", - пояснила фахівець.
Психотерапевт дала чіткі рекомендації батькам, як говорити з дітьми на такі небезпечні теми:
1. Якщо дитина маленька та/або не ставить запитання, і ви впевнені, що не цікавиться темою - не піднімайте її взагалі.
2. Якщо цікавиться і ставить запитання (але лише тому, що всі про це говорять), скажіть, що це малоймовірно й у вас є чіткий план, що робити.
3. Поясніть, що таке малоймовірно – щоб вас дитина зрозуміла. Можете висипати манку або мак у велику миску, показати одне зернятко і сказати, що це зернятко потрібно розрізати ще на частини.
4. Поділіться планом, якщо дитина запитує - так, щоб у неї не залишилося сумніву, що ви знаєте, що робити у випадку ядерного удару. В інтернеті повно простих і зрозумілих інструкцій на тему того, куди йти, що їсти-пити та скільки бути в закритому приміщенні.
5. Якщо дитина дуже цікавиться і тривожиться – робіть те саме, що й у попередньому пункті.
6. Якщо дитина досить доросла, щоб зрозуміти нюанси, розкажіть про типи ядерної зброї, про те, як відбуваються запуски, які наслідки матиме Росія у разі розгортання ядерної зброї. Дайте реальну картину ситуацію із підкресленням малоймовірності ситуації.
"У кожному випадку говорити та пояснювати варто так, щоб поставити крапку в думках і переживаннях, і переключити дитину на життя", - радить Вікторія Горбунова.
До речі, ми писали про те, що робити батькам, якщо у дитини почалася істерика.
А ще розповідали про те, як допомогти дитині вчитися дистанційно та впоратися з труднощами.
