Військові дії, постійні сигнали тривоги, обстріли та підвищена тривожність – все це може стати причиною розвитку ПТСР у дітей. Посттравматичний синдром у дітей виглядає зовсім не так, як у дорослих і потрібно знати симптоми, на які варто звернути увагу.
Соціальний психолог Ілля Бачурін розповів для "Бережи себе", як може виявлятися ПТСР у дітей.
Посттравматичний розлад у дитини включає явні попереджувальні знаки та симптоми, які не спостерігаються при типовій реакції на стрес.
Червоні прапорці у дітей:
Крім того, дитину можуть турбувати фізичні симптоми – частий головний біль, біль у животі, проблеми з травленням.
"Передусім варто відзначити: постійний страх, втрата інтересу до звичайної цікавої діяльності, емоційні потрясіння, труднощі з концентрацією уваги - це нормальна людська реакція на травму. Дитина, яка переживає це після травматичної ситуації, необов'язково страждає на посттравматичні стресові розлади", - зазначає психолог.
ПТСР – це стан психічного здоров'я, що піддається лікуванню. Цей синдром з'являється після того, як людина пережила або стала свідком травматичних подій. Це можуть бути такі епізоди, як терористичний акт, бойові дії, сексуальне чи фізичне насильство, травми, за яких була загроза життю.
"Якщо дитина стала свідком травматичної події, то слідкуйте за ознаками: симптоми вторгнення (турбують небажані спогади, думки, сни), уникнення та відмова (дитина явно щось турбує, але вона відмовляється про це говорити, уникає контакту), порушення (гнів, проблеми зі сном), зміни в успішності в школі, оніміння у висловленні емоцій", - радить Ілля Батурін.
ПТСР у дітей діагностується лише в тому випадку, якщо симптоми зберігаються понад 1 місяць та негативно впливають на життя дитини. Самодіагностика в цьому випадку неприпустима і може призвести до небажаних наслідків. Якщо у вас є підозра – проконсультуйтеся у лікаря-психіатра чи психотерапевта.
Ігнорувати симптоми ПТСР теж не можна – це може призвести до серйозних наслідків у майбутньому житті.
До речі, раніше ми писали про те, чому в одних людей ПТСР з'являється, а в інших – ні.
А ще розповідали про те, як розмовляти з дітьми про ракетні удари та можливу небезпеку.