Що таке синдром відмінника і як він впливає на життя у дорослому віці
Багатьох із нас з дитинства привчали, що ми маємо бути найуспішнішими та найкращими у всьому. Великі амбіції це, звичайно, добре, але коли людина у чомусь не займає першість, то це стає для неї ледь не катастрофою.
Про те, що таке синдром відмінника, розповіла психолог Марина Чорнобай на своїй сторінці в Instagram.
Що таке синдром відмінника
"Синдром відмінника виглядає приблизно так - я повинен бути найуспішнішим, найкоханішим, найщасливішим, найкрасивішим, най-най-най... Але де ж у цьому всьому є ви? Синдром відмінника найчастіше це історії про дитячі травми", - пише експерт.
Які причини призводять до цього синдрому:
- брак уваги, турботи і любові від близьких
- відсутність похвали і заохочення
- завищені очікування
- психологічний тиск (вчителі чи батьки завжди ставлять якісь умови)
- покарання за оцінки, зовнішній вигляд тощо. Батьки бачать якусь свою ідеальну картину, а ви в неї не вписуєтесь. На жаль, від цього страждає лише дитина.
Як впливає синдром відмінника на доросле життя
"Цей синдром буквально впливає на все життя. Перфекціоніст прагне досконалості в роботі заради самої досконалості, а "відмінник" - заради похвали і схвалення оточуючих. Синдром відмінника завжди проявляється в бажанні виправдати очікування інших", - пояснює Чорнобай.
Які прояви має синдром відмінника:
- нестабільна самооцінка
- прагнення здобути схвалення інших будь-яким шляхом
- проблема у спілкуванні з оточуючими
- емоційна нестабільність
- ревниве ставлення до успіхів інших
- невміння справлятися з несподіваними труднощами
"Синдром відмінника позбавляє можливості ризикувати. А в житті багато ситуацій, коли неможливо передбачити результати, але треба діяти тут і зараз", - зазначає психолог.
Як позбутись синдрому відмінника
- вчіться розставляти пріоритети і бачити варіанти
- почніть дозволяти собі помилятись. Подивіться, що буде із вашим станом, які думки будуть з'являтись
- нагадайте собі, що людині не потрібне нічиє схвалення, окрім власного. Ніхто не ідеальний.
- підіть до психолога, пропрацюйте свої дитячі травми, нагадайте собі, що ви вже не маленькі і батьки вже не контролюють ваше життя.
Раніше ми писали про те, що таке синдром самозванця і чому він небезпечний.
Читайте також про те, як батькам реагувати на підлітка-бунтаря і при цьому не зіпсувати стосунки з ним.