Ашваганда - корисна рослина, яку можна приймати по-різному. Водночас для декого ця природня "панацея" може бути шкідливою, тож вживати її не радять (аби вберегти здоров'я).
РБК-Україна (проект Styler) розповідає, що відомо про цю рослину та її практичне використання, чим вона корисна, а також кому ашваганди краще уникати.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: BCAA.ua, belok.ua, WaySport.ua, Wikipedia.
Ашваганда (вітанія снодійна, індійський женьшень або зимова вишня) - вічнозелена рослина з родини пасльонових.
Цей багаторічний чагарник висотою 35-75 см має опушені гілки, які радіально розходяться від центрального стебла, а також тьмяно-зелене еліптичне листя до 10-12 см завдовжки.
Паросток ашваганди (фото: en.wikipedia.org)
Її квітки - дрібні, зелені та дзвоникоподібні.
Квітка ашваганди (фото: en.wikipedia.org)
Плоди - м'ясисті (з великою кількістю дрібних кісточок), оранжево-червоного кольору, розміщені у зелених "розетках" чашолистків на жовтуватій тріснутій перетинчастій оболонці.
Плід ашваганди (фото: en.wikipedia.org)
Ззовні повністю дозрілі та зняті з рослини плоди ашваганди дещо схожі на відомий серед українців фізаліс (його родич).
Дозрілі плоди ашваганди (фото: en.wikipedia.org)
Із санскриту "ашваганда" дослівно перекладається як "кінь" (ashva) і "запах" (gandha), що вказує на специфічний запах коріння цієї рослини.
Вона росте в Індії, на Близькому Сході та північному сході Африки. У лікарських цілях культивується нині для промислового збирання кореневищ.
Кореневища ашваганди (фото: en.wikipedia.org)
Вважається, що вперше ашваганду почали використовувати у традиційній аюрведичній медицині Індії щонайменше 5 тис. років тому. При цьому різні частини цієї рослини мали відмінне призначення:
Водночас у Європі та Америці досліджувати й доводити користь речовин (які містяться в кореневищі рослини) науковці взялись приблизно з 80-х років минулого століття.
З огляду на все ще недостатню кількість інформації - для офіційного клінічного застосування препаратів на основі ашваганди - її використовують нині для створення харчових біологічно активних добавок.
Найчастіше виробники пропонують споживачам екстракт кореня ашваганди у капсулах, таблетках або порошку.
Різні препарати на основі ашваганди (скріншот: prom.ua)
Станом на сьогодні дослідники виявили в ашваганді близько 100 активних речовин і мікроелементів, а також дослідили її основні діючі компоненти.
Дехто вважає, що добавки з ашвагандою є чи не панацеєю, адже вони:
Спеціалісти можуть призначати добавки на основі ашваганди при таких хворобах і станах:
Крім того, низка досліджень вказує на те, що ашваганда може допомогти у профілактиці та боротьбі з аденомами легень, передраковими гінекологічними хворобами, саркомами, лейкозом, мієлоїдним лейкозом, онкологією легень, молочної залози, шлунку, нирок і передміхурової залози.
Структура ашваганди (ілюстрація: en.wikipedia.org)
Попри таку "потужну" масу корисних властивостей, декому ашваганду вживати не можна зовсім (або ж можна лише в обмежених кількостях) - щоб вберегти здоров'я:
У будь-якому разі експерти радять - перш ніж починати приймати препарати на основі ашваганди - краще за все проконсультуватися з лікарем.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про фрукт, який зміцнює імунітет не гірше за цитрусові.
Читайте також, дефіцит якого вітаміну призводить до важкої хвороби та навіть паралічу.