За весь 60-річний період подорожей людства у космос загинуло 20 астронавтів: 14 у космічних апаратах NASA в 1986 і 2003 роках, троє космонавтів під час місії "Союз-11" у 1971 році та троє під час пожежі на стартовому майданчику "Аполлон-1" у 1967 році.
Враховуючи те, наскільки складним є політ людини в космос, справді дивно, що так мало жертв. Але NASA планує відправити екіпаж на Місяць у 2025 році і уже в наступному десятилітті космонавти полетять на Марс. Тож у недалекому майбутньому комерційні космічні польоти стануть рутиною. Відповідно, зросте кількість смертей у космосі.
Про те, що станеться із тілом людини, якщо вона помре за межами Землі, пише The Conversation.
Американський лікар космічної медицини Еммануель Уркієта, який працює над пошуком нових способів збереження здоров’я астронавтів, розповів, що б зробили астронавти, якби хтось із команди помер під час місії.
Якщо хтось помре на низькій навколоземній орбіті, наприклад на борту Міжнародної космічної станції, екіпаж зможе повернути тіло на Землю в капсулі протягом кількох годин.
Якби це сталося на Місяці, екіпаж міг би повернутися додому з тілом через кілька днів. NASA вже має докладні протоколи для таких подій.
Через таке швидке повернення цілком ймовірно, що збереження тіла не буде головною проблемою NASA. Натомість пріоритетом "номер один" було б переконатися, що решта екіпажу безпечно повернеться на Землю.
Усе було б інакше, якби астронавт загинув під час подорожі на Марс завдовжки 300 млн миль (482 млн км). За такого сценарію екіпаж, ймовірно, не зможе розвернутися та повернутися назад. Натомість тіло, скоріш за все, повернеться на Землю разом з екіпажем наприкінці місії, тобто через пару років.
Тобто, ймовірно, екіпаж збереже тіло в окремій камері або спеціальному мішку. Стабільна температура і вологість всередині космічного корабля теоретично допоможуть зберегти тіло.
Але всі ці сценарії будуть застосовані, лише якщо хтось помре в середовищі під тиском, наприклад на космічній станції чи космічному кораблі.
Космонавт загинув би майже миттєво. Втрата тиску та вплив космічного вакууму унеможливлять дихання астронавта, кров та інші рідини тіла закиплять.
Місяць майже не має атмосфери - її дуже мало. Марс має дуже розріджену атмосферу і майже повну відсутність кисню. Тож результат був би приблизно такий же, як у відкритому космосі: задуха та кипляча кров.
Припустимо, астронавт помер після приземлення, перебуваючи на поверхні Марса. Кремація небажана - це вимагає занадто багато енергії, яка потрібна екіпажу для інших цілей. Поховання також не є гарною ідеєю. Бактерії та інші організми з тіла можуть забруднити поверхню Марса. Замість цього екіпаж, ймовірно, збереже тіло в спеціальному мішку, доки його не повернуть на Землю.
Досі залишається відкритим питання, як екіпажу емоційно впоратися з втратою. Але для колонізації інших "світів" - Місяця, Марса чи планети за межами нашої Сонячної системи - цей сценарій вимагатиме планування та протоколів.
Раніше ми розповідали про те, що у Землю може врізатись загадкова планета Х.
Читайте також про те, чи може астероїд знищити Землю.