Що потрібно знати про синдром самозванця, який заважає жити на повну

Що таке синдром самозванця

Одразу варто зазначити, що "Синдром самозванця" не є офіційним психіатричним діагнозом як, наприклад, "тривожний розлад" чи "депресивний розлад". Це скоріше вдала назва для специфічного набору відчуттів та переконань, до яких схильні багато людей.

Ця назва набула певної популярності і тепер, коли вам кажуть про людину з "Синдромом самозванця", ви можете більш-менш зрозуміти, що мається на увазі.

Зазвичай така людина поводиться так:

• вона схильна дуже сильно критикувати себе за будь-який промах, але свої досягнення може вважати випадковістю, вдачею, помилкою або чимось незначним.
• схильна порівнювати себе з іншими людьми не на свою користь, тобто їм може здаватися, що інші люди кращі за них. Це відчуття може бути таким сильним, що людині може здаватися, що вона всіх обманює, що насправді не заслуговує на те, що має, на похвалу, на успіх.
• зазвичай це люди, які й справді мають об'єктивні досягнення.

Що ще може викликати ці відчуття

Звичайно, "Синдром самозванця" може йти від загальної невпевненості у собі, але невпевнені у собі люди не завжди мають цей синдром.

Синдром відмінниці/-ка та невпевненість у собі можуть викликати синдром самозванця. І зазвичай він означає надвисокі стандарти до себе, надмірну увагу до деталей та прагнення до ідеального результату. Але в житті немає нічого ідеального.

Через це люди с таким синдромом часто незадоволені своєю роботою і це може бути причиною виникнення синдрому самозванця.

Що таке синдром самозванця (фото: Freepik)

Поради, які можна щоденно використовувати, щоб позбутися цього синдрому

Якщо ви відчуваєте, що у вас є "Синдром самозванця" - головною порадою буде звернутися до фахівця, який зможе вам допомогти. За цим може стояти якась особиста не проста історія, яка була у минулому, але все ще впливає на ваше життя.

Також "Синдром самозванця" може бути лише частиною комплексної проблеми у темі відносин з собою.

Як полегшити свій стан

Наприклад, думку "Я поганий фахівець" не можна підтвердити аргументом "мені так здається". Проте, її можна спростувати фактом "мене відзначили на роботі".

Можна зробити вправу. Випишіть думки вашого самозванця, а знизу пропишіть два стовпці факти, які підтверджують цю думку та факти, які спростовують цю думку. І випишіть усі об'єктивні чинники пов'язані з цим.

Після цього проаналізуйте наведені факти та напишіть більш реальний висновок. Він не повинен бути позитивним чи негативним, оскільки ми аналізуємо дійсність і маємо враховувати усе.

Таким чином думка "Я поганий фахівець" може перетворитись на: "За 5 років мене двічі підвищували і я часто чую схвальні відгуки щодо моєї роботи. Також були негативні відгуки. Мені ще є куди рости та розвиватись і я непоганий спеціаліст".

Також корисним буде створити повний список своїх досягнень у житті. З раннього дитинства (наприклад, вивчив віршик у садочку та виступив з ним на святкуванні) до сьогодні.

Відзначити треба все, навіть те, що через наші окуляри може здаватися незначущим (наприклад, зайняв третє місце на олімпіаді з математики у сьомому класі).

Через ці наші окуляри ми можемо не помічати досягнення, вважати їх не важливими, думати, що нам просто пощастило. Але дуже важливо вчитися помічати й перемоги, а не тільки поразки.

У складні моменти цей позитивний досвід, можеш стати опорою для нас. Також, можна зробити собі щоденний ритуал і записувати ваші успіхи за день. Це допоможе навчитися помічати свої навіть невеликі досягнення.

Заведіть собі щоденник, де будете писати кожного дня. Пропускати чи не вписувати нові досягнення не можна. Бо в кожному дні є щось, що вийшло, але іноді це важко помітити. Ця вправа допоможе розвинути звичку помічати свої успіхи.