Колись цивілізація майя простягалася на величезній території сучасної південної Мексики та Центральної Америки. Тут процвітали доволі розвинені міста, але протягом двох століть вони спорожніли, а величні покинуті храми стали загадкою для вчених.
Про те, що насправді стало причиною краху цивілізації майя, пише National geographic.
Дату точного початку культури майя важко визначити. Багато науковців вважають, що цивілізація утворилася десь між VII ст. до н.е. і II ст. до н.е. після того, як мисливці-збирачі з Південної Америки перемістилися в Мезоамерику й оселилися там.
У часи свого розквіту у VI-IX ст. н. е. цивілізація майя сформувала "сузір'я" королівств і міст, які простяглися через півострів Юкатан і Центральну Америку, майже 200 тис. кв. км. За оцінками вчених, існувало близько 40 міст майя.
Вважається, що взаємодія з сусідньою цивілізацією ольмеків сприяла прогресу в архітектурі майя, що призвело до будівництва величезних ритуальних комплексів, оточених містами.
Серед найважливіших міських центрів були Ушмаль, Паленке, Чичен-Іца, Тікаль, Копан і Калакмуль. Побудовані в класичний період II-IX ст. н. е., високі храми-піраміди та грандіозні будівлі майя, які деякі вважають палацами, були щедро прикрашені витворами мистецтва, присвяченого богам.
Вчені встановили, що майя не правили єдиною імперією. Швидше, це було спільне суспільство. Була боротьба за владу, але за неї змагалися міста-держави, що конкурували, або місцеві правителі.
Канкун (на території сучасної Мексики) був одним із таких процвітаючих анклавів майя. Він займав стратегічне положення на торгових шляхах регіону та був політично пов’язаний із могутнім містом майя Калакмул. На пам'ятниках знайдено численні написи, але жоден не датується пізніше IIX ст.
Археологічні дані свідчать про те, що в цей час місто зазнало жорстокого нападу. Королівську сім’ю та інших представників дворянства вбили, а їхні тіла разом з емблемами влади і прикрасами скинули в імпровізовані поховання. У найбільшому археологи знайшли 38 тіл зі слідами важких травм.
Подібне насильство не було чимось незвичайним у регіоні, але цей інцидент виділяється як частина більшої моделі. У перші десятиліття IX ст. політична і соціальна криза охопила майже всі міста майя.
До кінця класичного періоду скульптори майя припинили різьблення пам’ятників, писарі перестали записувати вчинки своїх правителів, а робітники припинили будівництво палаців і храмів. Жителі покинули міста. Так розпочався крах цивілізації.
Занепад поширювався від міста до міста і тривав понад сто років. Міста залишались без жителів і джунглі помалу почали їх "заселяти".
Приховані в джунглях залишки архітектури майя дають інтригуюче уявлення про швидкість краху. Одна з останніх будівель, зведених у місті Бонампак містить яскраві фрески, що показують переможну битву у 791 році, а також вражаючу королівську церемонію.
Але ця робота не була завершена. На стінах видно незакінчені ескізи, ніби художники відклали інструменти й пішли геть посеред роботи.
Не менш драматичний приклад був знайдений у Яшчілані, місті поблизу Бонампака. У 800 році король звів величну будівлю і щедро прикрасив її скульптурами. Перемички будівлі, стели та сходи були вигадливо вирізьблені королівськими сценами та текстами. Лише через вісім років робота була залишена. Останній знайдний текст, був написаний у 808 році.
На початку IX ст. будівельники розпочали роботу над розкішним храмом у місті Агуатека (на території сучасної Гватемали). Але в 810 році будівництво раптово припинилося, залишивши храм наполовину завершеним.
Стели, які були згладжені, готові до різьблення, ніколи не прикрашалися. Є докази того, що частокіл і оборонні укріплення були побудовані, що свідчить про те, що жителі Агуатеки відчували зовнішню загрозу. Через кілька років місто спустіло.
Багато вчених вивчали крах майя, значна частина з них погоджується, що не було однієї причини, а скоріше складна комбінація факторів, які призвели до падіння суспільства цивілізації.
Останні дослідження мезоамериканського палеоклімату свідчать про те, що приблизно в ІХ ст. в деяких регіонах виникла тривала нестача води, що призвело до втрат врожаю та локального голоду.
Дефіцит продовольства поставив під загрозу контроль лідерів майя над регіоном. Можливо, люди покинули міста, щоб знайти більш родючі землі, а може повстали проти своїх правителів.
Краху цивілізації також посприяв збройний конфлікт через боротьбу за владу. Бойові дії блокували дороги та торговельні шляхи, тому товари не могли швидко переміщатися, що призвело до дефіциту, економічного колапсу та масової міграції населення.
У ІХ ст. зросла кількість текстів, які натякають на війну між містами. Різноманітні різьблені панелі показують сюжети про утримання ворогів у полоні. Імена цих переможених правителів вирізьблені на їхніх ногах і туніках.
Ще більшою загадкою є той факт, що через півтора століття міста майя в північних районах півострова Юкатан зазнали краху, який, здавалося, був відображенням першого.
Місто Ушмаль у Х ст. стало головним центром влади в регіоні Пуук. Величезний палац служив і королівською резиденцією, і місцем, де знать проводила ради. Був також майданчик для гри в м’яч, а також церемоніальний комплекс. Рельєфи, картини та написи цього періоду відтворюють сцени війни, а також жертвоприношення полонених.
Ще одна гіпотеза занепаду цивілізації полягає у тому, що міста стали перенаселеними і це спровокувало кризу через нестачу ресурсів. На початку ІХ ст. цивілізація майя досягла піку за кількістю населення. Тікаль, що на території сучасної Гватемали, був найбільш густонаселеним містом майя і у ньому проживало до 50 тис. жителів.
Деякі вчені вважають, що сільське господарство не змогло б прогодувати таку кількість населення. Втім незрозуміло, як населення перерозподілилося після того, як залишило міста.
Раніше ми писали про те, чи пророкували насправді майя кінець світу.
Читайте також про те, що древні міста майя приховують смертельну небезпеку.