У школярів середніх та старших класів продовжується знижуватися мотивація до навчання. Протягом останніх трьох років щороку на 10% збільшується кількість вчителів, які вказують на зниження мотивації до навчання у дітей (з 40 до 60%).
Нове дослідження показало, що саме стало причиною зниження мотивації у підлітків за останніх роки. Про це розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на результати дослідження, проведеним Державною службою якості освіти.
За словами педагогів, основна причина зниження мотивації до навчання - нестабільний психоемоційний стан у школярів. Також вони звертають увагу на зростання напруженості учнів. Дві третини вчителів вказують, що діти стали більш втомленими.
Однак учні стверджують, що їхній психоемоційний стан дещо покращився з початком війни, зокрема на 16% збільшилася кількість учнів, які почуваються спокійно та в безпеці.
Минулий навчальний рік тільки 53% закладів мали можливість працювати очно, ще 19% - дистанційно і 28% - у змішаному форматі. Переважає дистанційне навчання на Сході та Півдні.
За інформацією вчителів, близько 20% учнів не мають постійного доступу до освітнього процесу в умовах війни. І 97% шкіл не мають втрат в освітньому процесі, тобто заклади постійно здійснювали освітній процес.
Попри те, що заклади освіти майже постійно працювали, лише 42% батьків школярів зазначили, що їхні діти постійно вчилися. Основною причиною названа хвороба - 56%. Невміння підключитися до онлайн-уроків - вказали 5% учнів молодшої школи.
5% - учні базової та старшої школи не вчилися через перенавантаження
4% - брак мотивації
3% - нестабільний емоційний стан
Цього року значно зменшилася кількість батьків, котрі зазначають, що дитина не вчилася через відключення електроенергії - з 65% до 14%.
Відсутність інтернету або слабке з'єднання - з 55% до 17%.
Через постійні повітряні тривоги - з 66% до 29%
Лише третина учнів зазначає, що вчителі продовжують навчальні заняття в укритті. 32% вказують на те, що в укритті відсутні умови для проведення уроків і 39% вказують, що кожен займається своїми справами. Найвищий це показник на Півночі - 49%, найменший на Сході - 14%.
Компенсація втрат у навчальному часі за результатами опитування учнів найчастіше відбувається через надання їм навчальних матеріалів, завдань для самостійного опрацювання, групових та індивідуальних консультацій.
Водночас складно оцінити, як часто реалізовувалися вказані заходи, з огляду на те, що більшість вчителів скаржаться на брак умов та можливостей: відсутність інтернету, різні часові пояси в учнів.
Про погіршення результатів навчання зазначає практична однакова кількість вчителів у селах та містах. 37% вчителів у селах та 36% у містах вказують, що знання дітей погіршилися з іноземної мови, по 35% - з української мови, по 34% - за математики, 32% - з літературного читання.
У селах вчителі вказують, що якість знань в учнів погіршилася на 22% з зарубіжної літератури, на 20% фізики, на 20% з хімії, на 18% - з іноземної мови, на 15% з біології.
Серед старшокласників переважає думка, що їхні результати навчання покращилися у порівнянні з минулим роком.
Війна є причиною стресу та додаткового психологічного навантаження для мільйонів українців. Найуразливіші з них - діти, адже їхня психіка дуже чутлива до будь-яких змін.
На початку війни діти почували себе більш тривожно, емоційно переживали події, були присутні страх, хвилювання, невизначеність. Наразі ситуація змінилася: переважна більшість учнів навчаються офлайн.
За цей час школярі вже дещо звикли та адаптувалися до умов війни, повітряних тривог і походів в укриття, тож їхній психоемоційний стан помітно покращився, зокрема на 16% збільшилася кількість учнів, які почуваються у безпеці (85% - у селах, та 80% у містах - минулого року ці показники становили 69% та 65%).
Водночас 30% учнів у містах та 32% у селах зазначають, що почуваються у небезпеці й ці показники збільшилися у порівнянні з минулим роком на 14% та 19%.
63% старшокласників у містах та 70% у селах почуваються спокійніше і цей показник покращився на 12-15%. А от розслаблено себе почуває тільки 41% дітей.
При цьому тривожний стан відчувають у селах 26% опитаних, а в містах відчуття тривоги присутнє у 36% дітей - на 11% більше, ніж минулого року.
Викликають занепокоєння наявність в учнів таких негативних станів, як страх - 35% у містах, 27% у селах.
Самотність - 34% у містах, 37% у селах
Сум - 42% у містах, 39% у селах (минулого року - 33% та 31%)
Напруженість - 51% у містах (збільшення на 10%), 34% - у селах (на 2% більше)
Попри негативні стани учні та учениці мають значний потенціал життєстійкості, зокрема слід зазначити, що значна частина дітей почувають себе більш енергійно: 53% у містах та 62% у селах, ніж минулого року.
Однак про наявність розсіяності/неуважності повідомили на 10% більше учнів - 36% у містах та 34% у селах.
В умовах війни 62% дітей у містах та 72% у селах почувають себе щасливо. Їх кількість у порівнянні з минулим роком зросла на 17% в містах, та на 22% у селах.
Педагоги вказали, що найбільший виклик для освітнього процесу - це зниження мотивації учнів. У містах це 61%, у селах - 64%. Минулого року цей показник становив 50%.
54% вчителів у містах та 48% учителів в селах звертають увагу на нестабільний психоемоційний стан дітей, майже третина вказує на відсутність підтримки зі сторони батьків.
З огляду на характер викликів, організація освітнього процесу потребує гнучкості та адаптивності, коригування методів навчання та психоемоційної підтримки учасників освітнього процесу.
Раніше ми писали про те, коли почнуться тривати літні канікули та чи будуть пришкільні табори цього року.
А ще розповідали про те, як зміниться предмет "Захист Вітчизни" у школах.