Щасливі, тривожні і мають запас міцності: чому у підлітків знижується мотивація до навчання

Як минув навчальний рік

За словами педагогів, основна причина зниження мотивації до навчання - нестабільний психоемоційний стан у школярів. Також вони звертають увагу на зростання напруженості учнів. Дві третини вчителів вказують, що діти стали більш втомленими.

Однак учні стверджують, що їхній психоемоційний стан дещо покращився з початком війни, зокрема на 16% збільшилася кількість учнів, які почуваються спокійно та в безпеці.

Минулий навчальний рік тільки 53% закладів мали можливість працювати очно, ще 19% - дистанційно і 28% - у змішаному форматі. Переважає дистанційне навчання на Сході та Півдні.

За інформацією вчителів, близько 20% учнів не мають постійного доступу до освітнього процесу в умовах війни. І 97% шкіл не мають втрат в освітньому процесі, тобто заклади постійно здійснювали освітній процес.

Попри те, що заклади освіти майже постійно працювали, лише 42% батьків школярів зазначили, що їхні діти постійно вчилися. Основною причиною названа хвороба - 56%. Невміння підключитися до онлайн-уроків - вказали 5% учнів молодшої школи.

5% - учні базової та старшої школи не вчилися через перенавантаження

4% - брак мотивації

3% - нестабільний емоційний стан

Цього року значно зменшилася кількість батьків, котрі зазначають, що дитина не вчилася через відключення електроенергії - з 65% до 14%.

Відсутність інтернету або слабке з'єднання - з 55% до 17%.

Через постійні повітряні тривоги - з 66% до 29%

Лише третина учнів зазначає, що вчителі продовжують навчальні заняття в укритті. 32% вказують на те, що в укритті відсутні умови для проведення уроків і 39% вказують, що кожен займається своїми справами. Найвищий це показник на Півночі - 49%, найменший на Сході - 14%.

Компенсація втрат у навчальному часі за результатами опитування учнів найчастіше відбувається через надання їм навчальних матеріалів, завдань для самостійного опрацювання, групових та індивідуальних консультацій.

Водночас складно оцінити, як часто реалізовувалися вказані заходи, з огляду на те, що більшість вчителів скаржаться на брак умов та можливостей: відсутність інтернету, різні часові пояси в учнів.

Чи погіршилися знання учнів

Про погіршення результатів навчання зазначає практична однакова кількість вчителів у селах та містах. 37% вчителів у селах та 36% у містах вказують, що знання дітей погіршилися з іноземної мови, по 35% - з української мови, по 34% - за математики, 32% - з літературного читання.

У селах вчителі вказують, що якість знань в учнів погіршилася на 22% з зарубіжної літератури, на 20% фізики, на 20% з хімії, на 18% - з іноземної мови, на 15% з біології.

Серед старшокласників переважає думка, що їхні результати навчання покращилися у порівнянні з минулим роком.

Зміна психоемоційного стану школярів

Війна є причиною стресу та додаткового психологічного навантаження для мільйонів українців. Найуразливіші з них - діти, адже їхня психіка дуже чутлива до будь-яких змін.

На початку війни діти почували себе більш тривожно, емоційно переживали події, були присутні страх, хвилювання, невизначеність. Наразі ситуація змінилася: переважна більшість учнів навчаються офлайн.

За цей час школярі вже дещо звикли та адаптувалися до умов війни, повітряних тривог і походів в укриття, тож їхній психоемоційний стан помітно покращився, зокрема на 16% збільшилася кількість учнів, які почуваються у безпеці (85% - у селах, та 80% у містах - минулого року ці показники становили 69% та 65%).

Водночас 30% учнів у містах та 32% у селах зазначають, що почуваються у небезпеці й ці показники збільшилися у порівнянні з минулим роком на 14% та 19%.

63% старшокласників у містах та 70% у селах почуваються спокійніше і цей показник покращився на 12-15%. А от розслаблено себе почуває тільки 41% дітей.

При цьому тривожний стан відчувають у селах 26% опитаних, а в містах відчуття тривоги присутнє у 36% дітей - на 11% більше, ніж минулого року.

У цьому навчальному році старшокласники у містах відчувають себе більш втомленими - 68% (минулого року - 52%), а упродовж трьох років цей показник втоми відзначають удвічі більше дітей міських шкіл. У селах цього року - 59% втомлених учнів, а минулого року їх було всього 40%.

Викликають занепокоєння наявність в учнів таких негативних станів, як страх - 35% у містах, 27% у селах.

Самотність - 34% у містах, 37% у селах

Сум - 42% у містах, 39% у селах (минулого року - 33% та 31%)

Напруженість - 51% у містах (збільшення на 10%), 34% - у селах (на 2% більше)

Попри негативні стани учні та учениці мають значний потенціал життєстійкості, зокрема слід зазначити, що значна частина дітей почувають себе більш енергійно: 53% у містах та 62% у селах, ніж минулого року.

Однак про наявність розсіяності/неуважності повідомили на 10% більше учнів - 36% у містах та 34% у селах.

В умовах війни 62% дітей у містах та 72% у селах почувають себе щасливо. Їх кількість у порівнянні з минулим роком зросла на 17% в містах, та на 22% у селах.

Виклики освітнього процесу

Педагоги вказали, що найбільший виклик для освітнього процесу - це зниження мотивації учнів. У містах це 61%, у селах - 64%. Минулого року цей показник становив 50%.

54% вчителів у містах та 48% учителів в селах звертають увагу на нестабільний психоемоційний стан дітей, майже третина вказує на відсутність підтримки зі сторони батьків.

З огляду на характер викликів, організація освітнього процесу потребує гнучкості та адаптивності, коригування методів навчання та психоемоційної підтримки учасників освітнього процесу.