Сестри з Маріуполя розповіли свою історія музею "Голоси мирних"
Сестри з Маріуполя розповіли свою історія музею "Голоси мирних" (фото: прес-служба)
13-річна Софія та 8-річна Анастасія - сестри з Маріуполя. Їхні мати і брат загинули від авіабомби. Аби вивезти дівчат, старшій сестрі Валентині довелося проїхати через кілька країн... Вона, ще студентка, взяла дівчат під опіку.
Свою історію сестри довірили музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова.
Мама, сестри та брат Валентини жили у Маріуполі. Щодо неї мати була позбавлена батьківських прав: дівчина мешкала у прийомній родині, вийшла заміж та оселилася у Дніпрі. Після початку повномасштабної війни вона шукала спосіб зв’язатися з родичами.
"За чотири місяці я дізналася, що мама з братом загинули, дівчатка самі в Маріуполі з подругою мами. Брат так і залишився лежати під плитою, а маму розкопали та поховали на подвір’ї діти та подруга", - згадує Валентина.
Наймолодша сестра розповіла, що під час жахливих подій займала себе шиттям.
"Коли почалася війна, я страждала, мені було дуже нудно. Почала шити ляльок", - ділиться Анастасія. Середня ж згадує, як загинули мама й брат.
"Ми пішли за водою і потрапили під обстріл. Я була з братом та мамою. Їх накрило, а в мене лише великий камінь влучив", - розповідає дівчина.
Дівчат відвезли до Новоазовська, а потім до Донецька. Отримавши документи на опіку, через кілька країн Валентина приїхала за сестрами на непідконтрольну Україні територію. Тепер вони живуть у Дніпрі. Валентина прагне зробити все для того, щоб дівчата могли реалізувати себе та стати щасливими.
Історія сестер увійшла до архіву музею "Голоси мирних" - масштабного архіву історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів музею налічує вже понад 60 000 історій.
