У Борзнянському ліцеї, що на Чернігівщині, для дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, дітей з інвалідністю, з багатодітних сімей і малозабезпечених, у складних життєвих обставинах, наразі вчиться 310 дітей. Це найбільша кількість учнів за весь час існування закладу, зауважує заступниця директора Ірина Сова.
Цікаво те, що в стінах закладу кілька років поспіль працюють кулінарний і перукарський гуртки, де діти можуть вчитися готувати, стригти і робити зачіски. Роботу цих гуртків організувала і забезпечує громадська спілка "Освіторія" у межах проєкту "Перша професія".
Як дітки опановують актуальні професії, чи подобається їм і як дехто вже заробляє свої перші гроші - читайте і дивіться у ексклюзивному матеріалі РБК-Україна (проект Styler).
Валентина Залога веде гурток із "перукарської майстерності" від початку його відкриття у навчальному закладі. До того приходила сюди робити дітям стрижки, а коли запропонували очолити гурток, спочатку трохи хвилювалася.
"Вчительського фаху у мене немає, але для дітей я більше не вчителька, а подружка. Ми з ними багато балакаємо про різне… Розповідаю про волосся, перукарські інструменти, як волосся правильно сушити. Бо їм кортить все самим робити. Бігаємо від крісла до крісла, а потім починаємо про щось жартувати, сміятися", - каже пані Валентина.
Під час великої війни, додає майстриня, гурток для дітей - ще й певна розрада. Помічає, як підлітки під час заняття стають впевненішими.
Десятикласниця Настя у гуртку займається другий рік поспіль, уже стриже маму і знайомих.
"Жіночу стрижку роблю за 50 грн, а чоловічу - десь за 30 грн", - говорить вона.
Дев'ятикласниця Марія прийшла до гуртка цьогоріч, але вже теж пробувала підстригати подружок.
"Не знаю, чи хотіла б бути перукарем, але мені подобається експериментувати з дівочими зачісками", - ділиться Маша.
Про перукарство, як майбутнє професію, цього року гуртківці поки говорять мало, зауважує Залога. Хоча вона завжди пояснює, що "це така професія - завжди зможете заробити".
"Кілька років тому на гурток до мене ходив хлопчик Максим, який тепер працює у барбершопі у Чернігові. Але якщо навіть для себе навчитися стригти, робити зачіски - це чудово... Лєро, утюжком зможеш накрутити?" - звертається до учениці Валентина.
За три роки вона добре навчилася робити як чоловічі стрижки, так і жіночі зачіски.
"Мені подобається бачити хороший результат своєї роботи і задоволену людину. Вчитися теж цікаво, адже тренди у сфері постійно змінюються", - зізнається дівчина.
Також у гімназії працює гурток "кулінарія".
Одинадцятикласник Тарас почав його відвідувати цьогоріч - сподобалося.
"Вдома допомагаю татові готувати. Найбільше подобається готувати те, що вже вмію, це піца і налисники з сиром", - розповідає підліток.
Десятикласниця Аня пригадує, як приготувала для рідних "м'ясо по-королівськи".
"Мене спитали, а де навчилася готувати? Я кажу - на гуртку", - каже вона.
Одинадцятикласниця Настя теж почала займатися в гуртку цього року. Але вже пригощала друзів власноруч зробленою піцою - з картоплею фрі і яйцем. З майбутньою професією поки не визначилася, але після школи планує шукати підробітку, можливо, це буде саме в піцерії.
Сертифікат про закінчення курсів "кулінарія", які отримають гуртківці, потенційно може допомогти з працевлаштуванням, вважає дівчина.
Кулінарний гурток в цьому році веде Світлана Талалай, яка до цього близько 15 років пропрацювала у Борзнянському ліцеї кухарем. На заняттях, каже, гуртківці самі часто обирають, що готуватимуть. Або вона пропонує їм страви на вибір, зважаючи на дитячі вміння.
"Багато дітей потім ті самі страви вдома готують. До нас, наприклад, ходить хлопчик Сергій, який так рівненько цибульку поріже, що не кожна господиня так зможе", - посміхається Талалай.
В її найближчих планах навчити дітей готувати перші страви - борщ із пампушками, солянку.
"Під час війни гурток - це ще певна віддушина для дітей і для мене. У мене син педагог, то приходжу додому, він питає: "Мамо, ну що? Яке враження у дітей, у тебе?" На занятті з дітьми я забуваю про турботи", - зауважує Світлана.
Гуртківці діляться своїми планами після закінчення ліцею хочуть вступати у військове училище, вчитися на психолога, маркетолога або йти навчатися у медичний. Для когось із них кулінарія - захоплення, з яким не планують пов'язувати життя. Але для багатьох - запасний варіант підробітку.
За словами виконавчої директорки "Освіторії" Анни Сидорук, наразі в Україні у межах проєкту функціонують 25 гуртків із різних практичних професій.
"Перша професія" - найдовший і найдушевніший проект "Освіторії". Це професійні студії, які ми відкриваємо на базі дитячих будинків або колишніх шкіл-інтернатів, і поки діти там живуть і навчаються, то щотижня опановують прикладну професію - крій та шиття, пошив та ремонт взуття, кулінарію, перукарство, столярну майстерність та багато інших.
Навчаючись у закладі, діти отримують навички реальної професії. Це все для того, аби після закінчення навчального закладу вони не боялися безробітного майбутнього", - говорить Анна.
У свою чергу керівниця проєкту "Перша професія" Інна Іванова зауважує: важливо те, що діти виходять з цих гуртків зі знаннями і навичками, які неможливо втратити.
"Це не тільки про професію, а й про набуте розуміння того, як можна продати свій товар, якісно надати послугу або поспілкуватись із клієнтом. Гуртківці отримують розуміння процесу заробляння грошей. Тому навіть якщо діти не оберуть собі за професію напрямок гуртка, на якому навчаються, завжди можуть використати набуті компетенції в іншій сфері або монетизувати власне хобі", - додає вона.
А директорка Борзнівського ліцею Надія Майстат запевняє, що діти в закладі люблять і регулярно відвідують обидва гуртки.
"Для дітей це не тільки про навички, але й про спілкування. І навіть, якщо кілька дитячих доль нам вдасться покращити - це дуже великий вклад", - резюмує вона.
Нагадаємо, раніше ми вже розповідали, чи можна забирати дитину зі школи чи садочка під час тривоги.
Окрім цього, нещодавно вже стало відомо, скільки українських дітей навчаються у школах Польщі.