Рука із жовто-блакитними браслетами: історія українського захисника, який загинув під Ізюмом

Як повідомляє обласний інформаційний штаб Дніпропетровської області, рука із синьо-жовтими браслетами належить жителю Нікополя Сергій Сові. Дружина впізнала українського захисника з татуювань. 36-річний Сергій Сова був бійцем 93-ї механізованої бригади "Холодний Яр".

Його син, 14-річний Марат, написав листа президенту України:

"Шановний пане президенте, Володимире Олександровичу. Це рука мого батька, Сови Сергія Олександровича, воїна та Захисника України, 93-ої механізованої бригади "Холодний Яр", нікопольчанина, який відстоював свободу нашої країни з 2014 року. (Мама дізналася нашого батька з татуювань) на тілі, після ексгумації тіл масових поховань у м. Ізюм).Ця рука - символ українського Воїна, незламного та мужнього", - написав син Героя.

Скріншот

Сергій Сова перебував у статусі "зник безвісти" з 19 квітня. Як розповіла його дружина Оксана Сова для Suspilne, Сергія шукали майже п'ять місяців, але жодної інформації не було. Рідні сподівалися на поранення, полон, на все, що завгодно.

Боєць перебував на фронті з 2014 року – спочатку в АТО, потім в ООС. А потім підписав контракт із 93 бригадою "Холодний Яр". 24 лютого він уже був на контракті та встиг здобути кваліфікацію навчального медика, тому на момент повномасштабного вторгнення перебував у навчальному центрі "Десна".

З 24 лютого його відрядили до іншого підрозділу, і він виконував бойові завдання у Чернігівській області. А потім повернувся до холодноярівців та їх відправили на Харківський напрямок, під Ізюм.

Оксана розповіла, що розмовляла з чоловіком часто, майже щодня, якщо був зв'язок. Якщо довго не було зв'язку - писала повідомлення. 19 квітня вони востаннє поговорили, і вона зізнається, що цю розмову ніколи не забуде.

"На той час уже кілька днів були важкі бої, їх накривала авіація, ствольна артилерія, танки, сили були, на жаль, нерівні, нашим не вистачало підтримки. Сергій казав, що не знає, чим усе скінчиться, але ні метра нашої землі хлопці не віддадуть, не відступлять назад. Так і вийшло. А далі зв'язок з ним обірвався. Потім бригада повідомила мені, що о 10-й ранку на Ізюмському напрямку відбулася важка битва і після бою її вже не було на позиції", - додає дружина Героя.

Фото: Ексгумація тіл в Ізюмі (Віталій Носач, РБК-Україна)

Коли вона дізналася, що українські військові деокупували Ізюм, вона почала моніторити інформацію. А потім впізнала чоловіка за фото. Знімки відправила до військкомату. Там її чоловіка знали добре, тож сумнівів, що це він, не було.

Браслети Сергій Сова носив із 2014 року. Коли він ішов на війну, ці браслети подарували йому діти - як обереги.

"Мій стан у п'ятницю був важким, і я не могла це приховати від дітей. Мій старший син Марат - йому 14 років - бачив, що зі мною відбувалося. Тому в неділю Марат сам вирішив написати листа президенту. Сподіваюся, що президент його отримає і побачить, як Марат пишається батьком, як хоче, щоб ним пишалися всі. Так, Марат - підліток, але його виховав батько і він уже як справжній чоловік", - розповіла Оксана.

Зараз сім'я загиблого героя має бути офіційним упізнанням, потім тіло віддадуть для гідного поховання. Рідні заберуть його додому, до Нікополя.

"Його загибель - це мій біль на все життя, але я дружина солдата. Він з 2014 року вчив мене стійко приймати удари долі, вчив бути сильною. Я знала, що завжди можу подзвонити йому, за будь-яких труднощів, навіть якщо він за сотню кілометрів від мене. Він був завжди для мене та дітей номер один. Зараз мені так хочеться йому зателефонувати, але, на жаль, нікуди…" - додала Оксана Сова.

Сергій Сова з дитинства захоплювався спортом та майже 10 років займався боксом. Він мав звання кандидата в майстри спорту.

Після одруження разом із дружиною Оксаною зайнявся сімейною справою – розводив собак професійних порід та дресирував їх. Його вихованці ставали чемпіонами найпрестижніших змагань.

У шлюбі у нього народилося двоє дітей – син Марат та дочка Еліна. Марату зараз 14 років, а Еліні – 9. Разом з Оксаною вони прожили 15 щасливих років.

Фото: Сергій Сова із сім'єю (facebook.com/shtab.dnipro)