Розкішний палац останнього гетьмана: що подивитися туристам у Батурині
Палац Розумовського у Батурині (фото: Вікіпедія)
Кирило Розумовський бут останнім гетьманом Війська Запорізького за часи Російської Імперії та дуже освіченою людиною з вишуканим смаком. Він побудував грандіозний палац в англійському стилі, який вражає як зовні, так і з середини. Чому туристам обов'язково варто відвідати цей палац у Батурині?
РБК-Україна (проект Styler) розповідає захоплюючу історію створення та відродження палацу гетьмана Кирила Розумовського у Батурині.
Архітектурна перлина Батурина
Палац гетьмана Кирила Розумовського, розташований у Батурині, є справжньою архітектурною перлиною.
Це велична двоповерхова будівля в класичному стилі, що вражає своєю грандіозністю. З колонним портиком, лоджією та балконами, палац виглядає як класичний зразок елегантності. Оточений мальовничим парком, він ніби відзначає велич минулої епохи.
Будівництво палацу розпочалося в 1799 році за проєктом шотландського архітектора Чарльза Камерона, а його завершенням зайнялися українські майстри. Після смерті гетьмана будівля була знищена керівником його маєтку, що залишив її в занедбаному стані.
Лише в 2002 році було прийнято рішення про відновлення цієї історичної пам'ятки, і в 2003-2009 роках палац був реставрований.
Гетьманська зала (фото: Вікіпедія)
Історія палацу
Проєкт палацу був розроблений Чарльзом Камероном за наказом гетьмана Кирила Розумовського, який отримав Батурин від російської цариці Єлизавети Петрівни в 1750 році.
Розумовський прагнув перетворити Батурин на столичне місто з університетом, але цей план не вдалося реалізувати. У 1764 році він був усунений з поста гетьмана, і лише в 1799 році, після тридцяти років, будівництво палацу розпочалося.
Після смерті Розумовського в 1803 році будівництво було зупинено, і палац пережив численні періоди занепаду, включаючи велику пожежу 1824 року та подальше руйнування.
Антична зала (фото: Вікіпедія)
Сучасне відновлення
У 2002 році було прийнято рішення про відновлення палацу як частину програми з відновлення пам'яток заповідника "Гетьманська столиця". Реставраційні роботи, які тривали до 2009 року, повернули палацу його колишню велич.
Сьогодні палац відновлено до свого первісного вигляду, а відвідувачі можуть насолодитися не лише архітектурними красотами, але й багатою колекцією портретів гетьманів.
Камінна композиція (фото: Вікіпедія)
Цікаві факти про палац
Палац Розумовського має кілька унікальних аспектів. Це єдине архітектурне творіння Чарльза Камерона в Україні, що робить його особливим.
Усередині палацу зберігся нотний збірник Розумовського, який дійшов до наших днів. Гетьман був великим прихильником класичної музики і мав дружні стосунки з Моцартом і Бетховеном. Зокрема, Бетховен подарував Розумовському три своїх квартети.
Також на території палацу знімали сцену для мюзиклу "Вечори на хуторі біля Диканьки", де імператриця приймала Вакулу.
Мельпомена, скульптор М. Гоза (фото: Вікіпедія)
Що варто побачити туристам
Палац Розумовського є одним з найбільш розкішно відреставрованих палаців в Україні, йому може зрівнятися хіба що Маріїнський палац у Києві.
Він налічує 55 кімнат і два флігелі в парку. Інтер'єр виконано в класичному європейському стилі з розписаними стінами, дорогими італійськими меблями, паркетом та розкішними люстрами. У палаці можна побачити елегантні скульптури, картини та канделябри.
На першому поверсі розташовані портрети родини Розумовських, годинник XVIII століття та гостинна кімната з меблями та картинами XVII-XIX століть.
На другому поверсі розміщений робочий кабінет гетьмана, відновлений згідно з історичними описами, а також бібліотека з книжковою шафою 1732 року.
Парк навколо палацу (фото: Вікіпедія)
Раніше ми писали про захоплюючу історію та цікаві секрети Аккерманської фортеці.
Читайте також про костел Святої Клари у Городківці - найбільш мальовничу та "казкову" будівлю у Центральної України.
При написанні матеріалу використовувалися наступні джерела: сайт Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця", сторінка Facebook "Палац Кирила Розумовського", Вікіпедія.
