"Росія хоче затягнути нас в минуле": правозахисниця Олександра Матвійчук для музею "Голоси мирних"

"У нас є технології, які дозволяють відтворювати, що відбулося, збирати докази, ідентифікувати винних. Коли в поїздках я говорю з президентами та членами урядів, у них на рівні підсвідомості зашито, що неможливо дати справедливість чи шанс на неї кожній людині, яка постраждала. Я хочу, щоб ми кинули виклик цьому твердженню. Ми, як людство, можемо це зробити, якщо змінимо глобальне ставлення і поставимо ціль, що життя кожної людини має значення і тому ми маємо працювати на те, щоб дати кожному шанс на справедливість. Україна може стати першим таким прецедентом", - наголосила правозахисниця.

Маючи великий досвід міжнародної роботи, Олександра вважає, що про втому світу від цієї війни не йдеться. Скоріше, це острах вчиняти рішучі дії, в кінці якого стоїть нерозуміння майбутнього і страх перед ним. Бо якщо Україна має виграти, то росія має програти. Чи готовий до цього світ?

"Що робити із 140-мільйонною країною, яка має ядерну зброю, у результаті програшу? Відповіді нема. Довготривалої стратегії нема. Є острах, є небажання мислити такими термінами, виходити з зони комфорту. Єдине, що ми можемо зараз протиставити, — це все одно станеться. Росія хоче затягнути нас в минуле, але майбутнє наступить, незалежно від бажання Путіна. І Україна переможе. Ми просто не знаємо, коли це відбудеться. Але це — неминуче", — упевнена Олександра.

Музей "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова збирає та зберігає найбільшу у світі добірку свідчень з перших вуст про війну в Україні — це вже понад 110 тисяч історій. Виставка "Голоси", яку відвідали понад 5 тисяч людей, тривала три місяці у Музеї історії міста Києва, ґрунтуючись на живих розповідях, зібраних музеєм "Голоси мирних", та прагнучи розкрити глибину й силу історій українців про війну.